Міни під Газпромом

Високу ціну на газ для України Газпром вважає своїм головним трофеєм. Базова ціна в контракті вища, ніж у багатьох європейських країнах, вказує аналітик East European Gas Analysis Міхаїл КОРЧЕМКІН. "Навіть під час газової кризи ціни в Бельгії, Німеччині та Голландії були нижчі $353 (на 12 січня)", – відзначає він. Це погано в’яжеться із базовою ціною у $450 для України, при якій загальні витрати Нафтогазу перевищать $9 млрд. у 2009 році.

Нафтогаз не зможе зібрати ці $9 млрд зі споживачів. За ринковою ціною газ купує лише промисловість, нагадує аналітик української інвесткомпанії Dragon Capital Денис САКВА. Це 25 млрд куб м у 2009 році з урахуванням спаду виробництва. Населенню Нафтогаз продасть у 2009 році 20 млрд куб м власного видобутку. Собівартість цього газу $60, а населення купує його за $40, тобто дотації складуть $400 млн, відзначає САКВА. Теплокомуненерго купують 10 млрд куб м по $110; це обійдеться українському бюджету у 2009 році ще у $1,9 млрд, порахував він. Всього виходить $2,3 млрд. Представник Нафтогазу Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ каже, що цифри загалом вірні. При цьому український Бюджет-2009 передбачає дотації Нафтогазу всього в сумі $170 млн, нагадує САКВА (всі доходи бюджету – близько $25 млрд; перерахунок за середнім курсом 9,2 гривні за $1).

Де взяти гроші? Раніше внутрішнє споживання дотувалося за рахунок реекспорту газу [йдеться про увазі компанію Rosukrenergo. – Z] за европейськими цінами. Нові домовленості забороняють реекспорт, нагадує аналітик Тройкі діалог Валєрій НЄСТЄРОВ. За розрахунками САКВИ, якщо субсидувати Теплокомуненерго тільки за рахунок промисловості, підприємствам доведеться підняти ціну на $76 за 1000 куб м у 2009 році. (до $376). Підприємства опиняться за межі рентабельності, вважає він.

"Якщо не вдалося вийти на прямі домовленості, [Прем’єр України Юлія] ТИМОШЕНКО доб’ється невеликої ціни, але не прозоро і прямо. На внутрішньому ринку України без складної схеми вже не обійтися", – вважає колишній голова правління Нафтогазу Ігор БАКАЙ.

Поки що такої схеми немає.

Радник ТИМОШЕНКО із газових питань Олександр ГУДИМА вважає, що Україна могла б компенсувати втрати, підвищивши ціну на зберігання газу, – ПСГ [підземні сховища газу] країни місткістю 30 млрд куб м, в яких зараз зберігається газ Нафтогазу і Rosukrenergo, можуть придатися европейським компаніям. НЄСТЄРОВ згоден: щоб понизити ризики новорічного відключення, Европа могла б зберігати газ в ПСГ України. Зараз тариф становить усього 4% від европейських $120, каже він. Нафтогаз цілком може підняти його до європейського і отримувати на цьому зайві $1-1,5 млрд у рік, згоден КОРЧЕМКІН.

Але, радше за все, Україна буде змушена наполягати на перегляді невигідних для неї угод, переконані НЄСТЄРОВ і КОРЧЕМКІН. Україні газові угоди невигідні, але вона має намір їх виконувати, заявив вчора керівник секретаріату Президента Віктора ЮЩЕНКА.

Ризик транзиту. Довгостроковий транзитний договір, за який бився Газпром, просто годі здійснити, переконаний КОРЧЕМКІН, якщо, звичайно, Газпром дійсно збирається побудувати Nord Stream і South Stream. За його розрахунками, забезпечити транзит 110 млрд. куб. м газу на рік при повному завантаженні обхідних "потоків" і газопроводу Ямал-Европа через Білорусь просто неможливо.

Генеральною схемою Газпрому передбачено, що до 2020 року його експорт зросте до 225-227 млрд куб м у рік. До цього моменту за планами Газпрому повинні запрацювати обидві гілки Nord Stream (55 млрд куб м) і South Stream (30 млрд куб м). До цього треба додати інші напрями. При повному завантаженні всіх цих газопроводів на транзит через Україну залишиться всього 84 млрд куб м газу. Виходить, Газпрому або доведеться знизити транзит і платити штраф у $567 млн на рік, або в рази скоротити обсяги експорту і транзиту через Білорусь (в основному газопроводом Ямал-Европа), вважає КОРЧЕМКІН.

Якщо ж ЕУ бодай на чверть виконає план ЕУ-20 (скорочення енергоспоживання на 20% до 2020 року), і обсяг експорту російського газу знизиться до 195 млрд куб м на рік, то при повному завантаженні обхідних газогонів транзит через Україну може знизитися до 54 млрд куб м. Щоб цього не трапилося, Газпрому доведеться не тільки скоротити потік газу через Білорусь, але й повністю відключити Південний потік або одну трубу Nord Stream, вважає КОРЧЕМКІН. Адже інакше, за його розрахунками, Газпром муситиме щорічно виплачувати Нафтогазу не менше $1,3 млрд.

Газпром або не планує будівництва Південного потоку, або збирається розірвати транзитну угоду ще до початку будівництва, висновує КОРЧЕМКІН.

Умови транзиту через Україну в обсязі 110 млрд куб м будуть дотримані, запевняє представник Газпрому, у 2020 роци експорт мережного газу до Европи складе до 227 млрд куб м, з яких 190 млрд куб м експортуватимуть за чинними контрактами, а до 36 млрд куб м – за новими.

Ризик ФІРТАША. Російсько-українські домовленості вперше передбачають прямі постачання газу – зареєстрований у Швейцарії посередник Rosukrenergo (RUE, 50% у Газпрому, 50% у українських підприємців Дмитра ФІРТАША і Івана ФУРСІНА) виключають із газової схеми. Крім того, Газпром продав борг RUE на $1,7 млрд Нафтогазу. Тепер ТИМОШЕНКО хоче в рахунок цього боргу забрати з українських ПСГ 11 млрд куб м газу, що належить RUE. Газпром ухвалив рішення, що він у рахунок боргу забирає цей газ у Rosukrenergo, а Нафтогаз ці 11 млрд у Газпрому купує, заявила український прем’єр в інтерв’ю тижневику Дзеркало тижня. За її словами, Україна отримала змогу купити цей газ "за надзвичайно низькою ціною – $153,9 за 1000 куб м". Менеджери RUE, які представляють інтереси ФІРТАША, заперечують, що така домовленість існує. Але розпорядитися цим газом RUE не може: Нафтогаз відмовляється піднімати його з ПСГ, визнає джерело в RUE. Представник Нафтогазу це не коментує.

ФІРТАШ опинився у складній ситуації. В RUE та угорської компанії Emfesz, співвласником якої є ФІРТАШ, не залишається газу для експорту за вже укладеними контрактами. Ланцюжок виглядав таким чином: у Газпрому контракт із RUE до 2018 року на постачання до Польщі й Німеччини, а в RUE – контракт із Emfesz до 2015 року. Вчора польська PGNiG вже повідомила, що може подати до суду на RUE за зрив контрактів.

Якщо Газпром не заплатить компенсації, співвласникам RUE нічого не залишиться, як подавати позови до міжнародних судів, вважає підприємець, близький до ФІРТАША.

"Теоретично і RUE, і Emfesz можуть звертатися в арбітраж, вимагаючи відшкодувати збиток за зрив комерційного контракту", – говорить партнер Джон ТАЙНЕР і партнери Валєрій ТУТІХІН. Але юрист переконаний, що сторони домовляться і не почнуть виносити сміття з хати. У міжнародному суді доведеться викласти всю заплутану історію російсько-українських газових відносин, пояснює НЄСТЄРОВ із Тройкі діалог, а це серйозний ризик для репутації усіх учасників суперечки. Представник Газпрому тему спірного газу й можливі позови ФІРТАША не коментує.

Ризик збуту. Ще одна перемога Газпрому – прямий вихід на український ринок промислових споживачів. Нафтогаз зобов’язався укласти з "дочкою" концерну Газпромсбит Украіна контракт на постачання газу з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2019 року в обсязі до 25% всього імпорту.

Але вже після цього ТИМОШЕНКО в інтерв’ю Дзеркалу тижня натякнула, що Газпрому навряд чи вдасться отримати обіцяне. "У 2008 році Газпромсбит продав українській промисловості близько 3 млрд куб м <...> Цього року, я думаю, вони і цього не продадуть", – сказала вона.

Джерело, близьке до ФІРТАША, вважає, що Газпром не отримає свою чверть. "Можна сказати, [керівники Газпрому і Нафтогазу] МІЛЛЄР і ДУБИНА домовилися просто за поняттями ["па панятіях"], – міркує він. – Адже ліцензії на постачання газу в Україні видає не ДУБИНА, а Національна комісія з регулювання енергетики (НКРЕ). "Нафтогаз" сам у неї цю ліцензію отримує. І що він може гарантувати?"

Тепер ліцензій у Газпромсбита відразу дві: на рік, до травня 2009 року, і на п’ять років. Обидві були видані в один день з різницею в кілька годин: спочатку НКРЕ видала п’ятирічну, але Прем’єр ТИМОШЕНКО зажадала замінити її на річну, розповідає український чиновник. "Ми вважаємо річну ліцензію нелегітимною", – каже представник Газпромсбита Віталій КІСЄЛЬ. "Ліцензія, видана на рік, є легітимною, – заперечує представник НКРЕ Іван СЛОБОДЯНЮК. – Якщо в квітні Газпромсбит звернеться до нас за новою ліцензією, ми розглянемо його прохання". Представники Нафтогазу і Газпрому цю тему не коментують.

Газовий базар. Дії українських парламентерів були розкоординовані, визнає Ігор БАКАЙ, який консультував на останніх переговорах українську сторону. Ось що він розповідає.

У грудні голови правлінь Нафтогазу і Газпрому Олег ДУБИНА і Алєксєй МІЛЛЄР в офісі Газпрому вже домовлялися про технічні деталі контракту. Газпром готовий був на відстрочення боргу у $2,4 млрд і ціну газу для України у $235. А в цей час Президент України Віктор ЮЩЕНКО на прес-конференції каже, що Україна повністю поверне борг і з 2009 року перейде на европейську ціну. Тоді ДУБИНІ у Газпромі кажуть: як же так – Нафтогаз просить пільги і відстрочку, а ваш президент готовий на европейську ціну і платити відразу? Ви там у себе розберіться, а потім приїжджайте.

ЮЩЕНКО вважав, що ціна для України повинна бути нижчою $200, бо йому сказали, що в Европі Газпром торгує по $250. ЮЩЕНКО вважав, що в України є час торгуватися: Нафтогаз йому представив розрахунки, що Україні надовго вистачить свого газу з ПСГ – адже споживання через кризу скоротилося. Давайте змусимо менеджерів Газпрому поїхати до Брюсселя на публічні слухання, хай вони розкриють ціни. І він добився, що Газпром показав ціни в кількох контрактах: від $400 до $450. І почав вимагати від України $450. Ви хотіли до Брюсселя? Ми поїхали. Ви просили, щоб вам показали контракти? Ми показали!

Представники Нафтогазу, Газпрому і секретаріату ЮЩЕНКА відмовилися коментувати цю історію.

Про що домовилися. Нафтогаз до 2019 року купує газ безпосередньо у Газпрому за базовою ціною $450 за 1000 куб м, яка коректуватиметься раз на квартал залежно від динаміки цін на мазут і дизпаливо за попередні дев’ять місяців. Цього року застосовуватимуть 20% знижки, а обсяг постачань – 40 млрд куб м, з 2010 року – 52 млрд куб м. Газпром зобов’язується прокачувати через Україну по 110 млрд куб м у рік. У 2009 році ставка – $1,7 за 1000 куб м на 100 км, а з 2010 році вона розраховується, виходячи з базової ставки $2,04, індексованою на інфляцію в ЕУ.

Автор: Ірина РЄЗНІК, Ведомости
Переклав О.Д., Західна аналітична група
Обговорити на форумі