Вибори без вибору
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-01-29 02:41:36
Літургією в храмі Христа Спасителя, яку очолив місцеблюститель Патріаршого престолу митрополит Кіріл (ГУНДЯЄВ, на фото), 27 січня 2009 р. розпочався Помісний Собор РПЦ. Проведення Собору можна вважати вимушеним – за Статутом РПЦ саме йому належить виключне право обирати наступника спочилому в грудні минулого року патріарху Алексію ІІ. Не зважаючи на зовнішню свободу, яку отримала Церква після розпаду СССР, останній Помісний Собор Московського Патріархату збирався ще у 1990 році – також для обрання патріарха. За прийнятим у 1988 році Статутом Помісні Собори мали відбуватися раз на п’ять років. Але у 2000-му році Архієрейський собор Московського Патріархату прийняв сумнівне рішення – норма про регулярність скликання соборів була скасована.
Напередодні відкриття Помісного Собору у Москві відбулося засідання Архієрейського собору РПЦ, на якому було висунуто три кандидатури – митрополитів Кіріла, Клімента (керуючого справами МП) і Філарета (Екзарха Білорусії). Але вже під час самого Помісного Собору митрополит Філарет зняв свою кандидатуру на користь митрополита Кіріла, а митрополит Іларіон Донецький запропонував обмежити кількість кандидатів двома особами. Ця пропозиція була підтримана членами Собору, що робить практично неможливим проведення другого туру голосування.
Насправді ім’я 16 Московського патріарха вже відомо – ним стане той, хто зміг домовитися з державною владою. Так було завжди в історії РПЦ – лише вибори патріарха на Соборі 1917 році можна вважати вільними від зовнішнього втручання. Особливо якщо врахувати, що тоді патріарх Тихон був обраний жеребом. Патріархи до синодального періоду (XVI-XVII ст.ст.) фактично призначалися царем з формальної згоди Церкви. Петро І взагалі скасував патріаршество, замінивши його на колегіальний орган – Святіший Синод – члени якого призначалися монархом, а реальну владу в якому мав світський чиновник – обер-прокурор. В совєтський час процедура виборів Предстоятеля Московського Патріархату була такою ж формальністю, як і всі вибори в СССР взагалі. Від церковного Собору вимагалося лише освятити своїм авторитетом завчасно визначеного державою кандидата.
Нинішні вибори мало чим відрізняються від виборів совєтського часу. Нинішня модель влади – так звана "суверенна демократія", створена російським керівництвом за часів президентства ПУТІНА і прозвана гострословами "сувенірною демократією" – не передбачає реальної альтернативності під час виборів. Переможець повинен бути визначений завчасно, а висунення інших кандидатів – лише данина демократичній процедурі. Форма без змісту. Тому важко повірити в можливість проведення в нинішній Росії реальних, а не формальних виборів на посаду Московського патріарха, який вважається однією з ключових фігур політичного істеблішменту. Цю посаду влада може довірити тільки перевіреній особі, пов’язаній з нею різного роду контактами і домовленостями.
Кого ж обрала російська влада? Тривалий час не було впевненості в тому, хто саме з двох очевидних фаворитів – митрополит Кіріл чи митрополит Клімент – здобуде остаточну прихильність влади. Але буквально за тиждень до відкриття Помісного Собору в урядовій газеті Вєдомості був опублікований ряд інтерв’ю, в яких делегати Собору від мирян, які є членами путінської партії Єдіная Рассія, одноголосно заявляли, що вони підтримають митрополита Кіріла. Мовляв, така "думка партії". Це і стало формальним сигналом влади на адресу Собору: "Наш фаворит Кіріл".
Цей сигнал правильно вловили учасники Архієрейського собору РПЦ, де 97 зі 198 голосів було віддано за місцеблюстителя. Його конкурент митрополит Клімент отримав майже втричі менше голосів. Тепер залишилося лише дочекатися оголошення підсумків голосування Помісного Собору. Підсумків, які покликані освятити вибір російської влади.
… Підвладне оточенню митрополита Кіріла агентство Інтерфакс-Рєліґія за кілька днів до Помісного Собору повідомило цікаву новину – російський канал Вєсті буде вести пряму трансляцію "цєрємонії ізбранія патріарха". Дуже влучне визначення, адже те, що 27 січня відбуватиметься у храмі Христа Спасителя в Москві, буде саме "церемонією", а не виборами нового Предстоятеля РПЦ.
Автор: Володимир СУХЕНКО
Джерело: Прес-центр Київської Патріархії
Обговорити на форумі