Оцінюємо 2009 рік, оглядаючись на дев’яності

Володимиру МАШТАЛЕРУ, міському голові Коломиї до 1994 року, довелося працювати під пильним прицілом тодішньої громади, не байдужої до релігійних, культурних і соціальних проблем, в умовах розвалу економіки колишньої імперії, коли були суцільні дефіцити, талони на продукти й довжелезні черги. Він мусив разом із депутатами першого демократичного скликання розв’язувати питання водо-, тепло-, газопостачання, очисних споруд, неможливих для їзди доріг, будівництва та інші.

З виміру тих років пан Машталер погодився оцінити найболючіше на сьогодні для держави загалом, так і для міста зокрема:
– Пане Володимире, економічна криза в Україні й світі – сьогодні найвдячніша тема для дискусій в усіх ЗМІ. Ваша думка з приводу цього?

– Криза однозначно в головах наших політиків, як у вищих ешелонах влади, так і на місцях. Чому в усіх країнах рівень інфляції на межі 10%, а в нас – 60? Нам постійно вішають на вуха якісь клюски, а ми маємо вірити всьому. Чому постійно виникає одна й та ж проблема з газом? Адже Україна видобуває 22 млрд. кубометрів газу, а для населення необхідно лише 20. Хіба не можна користуватися своїм, а підприємства, які не на балансі держави, могли б закуповувати для себе газ за європейськими цінами. А то виходить щонайменш дивна ситуація: українці зі своїх кишень дотують злодіїв. То, може, досить?

Також мене як споживача турбує, куди поділися ті 16 мільярдів, які виділив нашій країні для подолання кризи МВФ і які з відсотками віддаватиме не одне покоління простих українців. Відомо, що частину з цих грошей – 4,5 мільярдів – спрямовано в банк "Надра". Але як це покращило життя вкладників? Я теж серед тих, хто досі не може повернути власні заощадження, які довірив цій фінансовій установі. То як мене захистила держава? Так, як у випадку з колишнім державним банком "Україна"? Таке враження, що нас упевнено ведуть до дефолту. Але ж це означає, що держава три роки практично заблокована. Якщо Росія в таких умовах змогла вижити, бо мала з чим вийти на світовий ринок, то для України з її розваленою економікою це катастрофа.

– Ще одне питання, яке загострюється з кожним роком незалежності, це криза комунальної галузі. Як Ви гадаєте, пане Володимире, чи може бути виходом із становища поява на ринку надання таких послуг приватних фірм?
– Переконаний, що дбати про стан каналізації, водо- і теплопостачання, вивезення сміття – це функції міської влади, інших, важливіших, у неї не має бути. Місцеве самоврядування у всьому світі займається цим. А результат самі бачите. Якщо й дозволити приватним компаніям працювати в цій галузі, то тільки під жорстким контролем з боку посадовців. Бо ми вже одного разу випустили джина з пляшки – віддали міськавтодор у приватні руки, а вони практично монополісти: яку ціну хочуть, ту й ставлять, відремонтують з горем пополам якусь вулицю, то й добре. Тому думаю, що міський голова має бути перш за все зацікавлений у збереженні для громади комунальних служб. Нема коштів? Брати позику в банку, врешті віддати під заставу ратушу, але подбати про гідні умови життя коломиян.

Автор: Оксана ПАЛІЙ, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі