Старший брат Google?

Google порушує свій девіз «не будь злим». До честі Google треба сказати, що якщо Ви будете шукати цю фразу за допомогою Google, то Ви можете знайти посилання на суперечки з приводу цієї заяви, в яких я нещодавно взяла участь.

Між іншим, у мене складні відносини з Google. Я їм з його кормушки багато разів – як приватний гість, як член консультативної ради Stop Badware – НПО, яку він спонсорує, і як спікер на його заходах. Я також є членом правління 23andMe, заснованого разом з дружиною співзасновника Google Сергія БРІНА.

Але я також є членом правління Yandex в Росії, однією з небагатьох компаній в усьому світі, які обходять Google на своїх місцевих ринках, і WPP, всесвітньої рекламної/маркетингової компанії, відомої своєю конкуренцією з Google. І нарешті, я з підозрою ставлюся до концентрації влади в будь-якому вигляді.

Так що, я привітала шанс роз'яснити мої роздуми. Я встала на сторону «проти» у суперечці: Google не порушує свій девіз. Однак, я дійсно думаю, що є небезпека, що коли-небудь це може статися.

Небезпека полягає в концентрації інформації – мабуть, концентрації влади – яку представляє собою Google. Google не просто вказує користувачам на існуючу інформацію у мережі, він також збирає інформацію, якою він не ділиться, про поведінку своїх користувачів. Якщо Ви можете використовувати моделі в пошуках в Google для того, щоб відстежити спалаху грипу та передбачити комерційні перспективи фільму, то чи можете Ви також використовувати його для того, щоб передбачати руху ринку або навіть революції?

Навіть якщо Google використовує особисті дані тільки на благо (незалежно від того, що це означає), він являє собою привабливу мету для урядів. Фактично, Google, як правило бореться з урядовими запитами про надання особистих даних. (Це Yahoo, а не Google, надав особисті дані уряду Китаю, яка після цього посадили блогерів до в'язниці.)

По-друге, Google став фактичним зберігачем інформації в такій мірі, що якщо Ваш сайт не займає високе місце в рейтингу Google, то Ви, як те дерево, що випало з лісу, яке ніхто не почує. Не важливо, що люди, які шукають інформацію, вільні у своєму виборі піти в обхід Google і використовувати інші засоби, вони це не роблять.

Таким чином, чи дорівнює інформація владі? Активна влада, яку забезпечує інформація – це як правило загроза викриття. Така інформація дає Вам владу перш за все в скритному, непроникному світі, де доступ до інформації є обмеженим.

Але зазвичай вільний потік інформації скорочує концентрацію влади. Так що, замість того, щоб придушувати або регулювати інформацію, яку розкриває Google, нам буде набагато краще, якщо вона стане широко доступною.

Google, який несе відповідальність перед своїми користувачами – пошукувачами, рекламодавцями, інвесторами та урядами – швидше за все буде краще і принесе більше користі на сьогоднішньому відносно відкритому ринку. Коротше кажучи, немає жодної регулюючої системи, якій я довіряла б більше, ніж сучасному брудному світові суперечливих інтересів. З якими б короткостроковими спокусами він не зіткнувся – щоб маніпулювати результатами пошуку, використовувати приватну інформацію або нав'язувати свою думку – Google, зрозуміло, може багато втратити, стаючи їх жертвою у світі, де за кожним його рухом стежать.

Тим часом, Google не просто уникає зла, він активно бореться з ним.

Наприклад, Google бореться з цензурою – справами, а не криками. Замість того, щоб бути пасивним спостерігачем і проголошувати, що цензура це зло, він пробирається через мінние поля у Китаї – конкуруючи з суперником, який має хороші зв'язки у політичному плані, і ввічливо даючи зрозуміти своїм користувачам, що вони не завжди бачать повну картину.

Коротше кажучи, Google змінює очікування про те, що люди можуть знати – навіть у Сполучених Штатах, де відсутня формальна цензура, але не урядова плутанина, непрозорі корпорації і т.п. Більш того, в країнах, де Google критикують за те, що він блокує доступ до інформації, він вказує на відсутність інформації, коли щось заблоковано – даючи людям зрозуміти, що інформація існує, але вони не можуть отримати до неї доступ.

З іншого боку, кожен раз, коли хто-то в Китаї шукає що-небудь у Google і знаходить відповідь – переваги та недоліки товару, докладну інформацію про когось, кого не любить уряд – він повинен замислитися: "Чому я не можу отримати таку інформацію про всіх? "Завдяки Google, люди починають думати, що вони знайдуть відповіді на всі питання. Трохи прозорості неминуче веде до ще більшої прозорості. Замість того, щоб вимагати припинити цензуру зараз – неможлива мрія – Google працює над тим, щоб зробити це можливим, руйнуючи урядовий контроль над інформацією.

Більше того, просто з практичної точки зору Google робить світ більш доцільним. Покупці та продавці можуть знайти один одного, школярі можуть знайти інформацію, яка потрібна їм для домашньої роботи, а хворі люди можуть знайти інформацію про здоров'я.

Реальна загроза зла, я думаю, полягає у спокусі "міжнародного керівництва" – скажімо, зловісний багатобічний урядовий орган, який називається Світовим Інформаційним Центром. Як би добре не звучала його назва, у дійсності, він швидше за все потоне у бюрократії, буде піддаватися контролю з боку гірших, а не кращих, урядів світу і буде нездатний на інновації.

Візьміть, приміром, ICANN – орган, який встановлює правила для Системи Імен Доменів. Я була його головою-засновником, і я не думаю, щоб хтось вважає його успішним. Його гідність, котра переважує всі недоліки, полягає в тому, що його вважають незаконним, і тому він має невелику владою.

На відміну від нього, Google ефективний в тому, що він робить, і тому має законністю результатів. Але в нього мало примусової влади, тому що будь-який вільний у своєму виборі спробувати альтернативу. Його єдиний вибір полягає в тому, щоб бути кращим, ніж його конкуренти.

Той факт, що ці питання обговорюються, сам по собі є хорошим знаком – який тримає Google і його спостерігачів напоготові. На щастя, підозрілий прес-корпус, впливові уряди та нервові конкуренти слідкують за кожним його рухом, сподіваючись на те, що компанія впорається з численними спокусами. Перевищення влади – ось що є злом, а не сама влада.

Автор: Естер ДАЙСОН
Авторське право: Project Syndicate
Переклад: Андрій КАТРИН-МИХАЙЛЕНКО Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі