Яремчанські заплітки

17 січня у світі відзначають день перукаря. Нині без цих них не можуть уявити собі життя мільйони жінок. Сучасні перукарі і в повазі, і з грошима. Та й серед наших земляків є чимало справді дивних і незвичайних майстрів ножниць. Кілька років поспіль яремчанка Ірина МАРЧУК на прохання численних туристів навчає робити приїжджих старовинні гуцульські зачіски.

До волосся та безлічі способів його укладання на Гуцульщині ставилися дуже шанобливо та скурпульозно. Адже, окрім краси, довгі коси мали ще й магічне значення. Зараз про те, як запліталися наші бабусі майже ніхто не згадує, та й мало залишилося в селах жінок, які бережуть давні традиції догляду за волоссям. Ірина Марчук, щоб дізнатися про традиційні гуцульські зачіски об"їздила чимало високогірних сіл Прикарпаття й Буковини.

… "Заплети ня, моя мамко, у пироги нині, буду собі єк та чічка при добрій родині", - співає красива молодичка, чаклуючи на волоссям Ганнусі Марчук. Кілька тоненьких кісок укладаються в акуратні "кошечки" по боках та прикрашаються різнокольоровими кісниками (стрічечками). Так заплітали маленьких дівчаток у буковинських селах до першого закосичення (свята заплетення першої коси, після якого дівчинку починали вчити усілякої жіночої роботи - авт.), - розповідає майстриня. - До цього часу вона вважалася дитиною".

Кісники - це подарунки хрещених матусь, яких у чернівецьких селах могло бути й до 50. Адже за традиціями, чим багатша родина, тим більше батьки назбирають кумів. Отож, щонеділі, йдучи до церкви, дбайливі матері старалися заплітати дівчаткам усі подаровані кісники, показуючи таким чином повагу до хресних батьків дитини.

Згодом пані Ірина береться за "пироги". Так називалися власне яремчанські коси. У Іринки Івасюк, яка демонструватиме цю зачіску, довге та пишне волосся, таке, яке мала колись кожна гуцулка. Перукарка розділяє волосся на кілька частин, акуратно укладаючи кожне пасемце в дві коси, які заквітчує внизу сухоцвіттям. До речі, прикрашати коси можна було тільки або свіжозірваними квітами, або сухоцвітом, який попередньо освячували під час різних свят у церкві. Старі гуцулки розповідають, що у тих, хто носили у волоссі освячене зело, воно відростало швидко, не плуталося, та було пишним і блискучим.

Кілька заплетених поздовж голови кіс, що сходяться донизу в одну - це "гребениця". "Назва походить від того, що саме так запліталися молоді гуцулки під час літніх робіт у полі, серед яких чи не найважливішим було позгрібати сіно", - пояснює пані Ірина. - Укладене таким чином волосся легко сховати під хустину, воно не заважатиме під час роботи, не спадатиме на чоло, і дівчина менше потітиме".

Зроблені із яскравих ниток "кутаси" прикрашають "кошик". Так запліталися гуцулки, коли надворі починало холодніти. На таку зачіску легко пов’язати велику одну чи кілька хусток. А ще "кошики" укладали одружені жінки, яким вихід без головного убору в село, міг закінчитися навіть побиттям "простоволосої" жінка без хустки, за віруванням горян, могла накликати мор на худобу чи хвороби для людей. "Наші пращури вважали, що ми пов’язані з потойбіччям, саме волоссям, - усміхається гуцульська майстриня. - Тому, щоб оминути лихо, жінки повинні були прикривати голову. Тільки під час магічних обрядодійств вони розпускали коси, притягуючи енергію неба і підземних глибин".

Найкращими були і залишаються весільні зачіски горянок. Тут важливо обов"язково дотримуватися традицій, бо як, не доведи Господи, щось забути, то й життя може не скластися. "Для того, щоб заплести молоду, - розповідає пані Марчук, - кілька жінок трудилися за три години. Спочатку волосся старанно намащували медом, аби життя було солодке, вплітали часник, як оберіг від злого ока; шматочок колача, монети, овечу вовну, на майбутнє багате життя, барвінок, на добробут. Проте зараз я трохи осучаснила давню зачіску, вплітаючи нареченій тільки волічки (яскраві нитки, що відповідають символіці кольорів того чи іншого села. Для яремчанців, наприклад, характерні багато відтінків зеленого, для мешканців Косівщини - яскраво жовті та червоні й ін".

На запитання як запліталися одружені жінки пані Ірина багато розповісти не може. Каже, що практикували тільки "кошик" або обкручували коси навколо голови. Та найголовніше, що знали наші прабабці таємниці різних трав, які збирали далеко в горах. Вимите в чудодійному зіллі з різними примовляннями волосся мало неабиякий вплив на чоловіків, які ще сильніше пригортали своїх палких та чарівних дружин.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Яремче, Коломия ВЕБ Портал
Фото Галини ПЛУГАТОР
Обговорити на форумі