Дивує Європу

Колекція сестер-модельєрок із Тернопільщини Олександри АНДРУСЯК та Руслани РАВЛЮК "Квітковий рай" на міжнародній виставці моди здобула першість та заслужила високу оцінку провідного дизайнера світу В’ячеслава ЗАЙЦЕВА.

Доля модельєрок — в рукавичках. Нині молоді жінки працюють над створенням нових суконь та чоловічих костюмів. Основою кожної роботи є народні мотиви, що допомогли наблизитися до бажаної перемоги та здивували провідних модельєрів Європи.

У квартирі уже знаної в Україні модельєрки тихо й затишно. На стіні—дві чоловічі вишиванки. Господиня сидить за невеличкою, але сучасною швейною машинкою. Біля миловидої Лесі крутиться син Денис, пильно стежачи за кожним рухом мами. На сьогодні хлопчик теж добре вишиває і дуже гордиться тим, що робить таку потрібну (хоча й не чоловічу) роботу.

"Усі найкрутіші дизайнери у світі моди - чоловіки, вони краще знають, що потрібно дівчаткам та жінкам, - по-дорослому розмірковує майбутній законодавець моди України. - Та й заробляють вони досить непогано". Леся та Андрій АНДРУСЯКИ нахвалитися сином не можуть. "Це у нього, напевно родинне, - мовить модельєрка, - куйовдячи хлопчику чуба. - У мене і бабуся і мати дуже добре вишивали. А от у мене потяг до рукоділля розпочався... з рукавичок".

Родина ДУТКІВ (дівоче прізвище Лесі та Руслани) мешкали у Заліщицькому районі на Тернопільщині. Мати з батьком, маючи трьох доньок, працювали не покладаючи рук. Отож і гроші у подолян водилися. Беручкі до роботи з діда-прадіда люди старалися, аби їхнім пташечкам нічого не бракувало.

Одного разу батько приніс великий шмат вичиненої шкіри. Порізавши принесене добро, маленька Леся скроїла та зшила собі... рукавички. Стібок за стібком дитячими пальчиками мала зробила таке, чому здивувалися допитливі сусіди, батьки і сестри. Незабаром дитяче захоплення переросло у потребу щодня щось робити своїми руками.

І хоча одягу у дівчаток було вдосталь сестри навперебій вигадували щось особливе на заздрість сусідам та однокласникам і були королівнами у власноруч зшитій чи по-особливому прикрашеній купленій одежі. Сестра Галина тільки руками сплескувала. У неї бажання до рукоділля не було. Її вабили складні приклади і задачі, які пізніше стали у пригоді перед вибором бухгалтерського фаху.

Голка до Решетилівки доведе. Коли ж довелося обирати життєву стежину Руслані, то дівчина не задумуючись обрала улюблене вишивання і стала студенткою вижницького художнього училища. Лесю доля закинула у далеку Полтаву, у знаменитий решетилівський професійно-навчальний заклад, про який дізналася від Руслани. Батьки довго вмовляли доньку не їхати у таку далеч, переконуючи, що з такими добрими оцінками дорога тільки в інститут або університет. Але Леся була непохитною і незабаром батько, який завжди був твердий і стриманий, ховаючи скупі чоловічі сльози, залишав п’ятнадцятирічну Лесю на порозі решетилівського училища. "Може ще передумаєш, дитино?", - запитав стиха. "Я все давно вирішила, тату", - ледь стримуючи ридання відказала юнка.

Через два тижні, засумувавши за родиною, подолянка таки приїхала додому. "Мене знову вмовляли кинути навчання, та обрати собі навчальний заклад поближче від дому, - розповідає Олександра АНДРУСЯК, - та я не послухала, і поїхала знову. І донині дякую Богові, що так зробила". За три роки навчання дівчина неабияк вдосконалила свою майстерність. Разом з іншими найкращими ученицями вона вишивала концертні костюми Ніні МАТВІЄНКО, Раїсі КИРИЧЕНКО та багатьом народним колективам і артистам.

Закордоном побувати й дітям вміння передати. На роботу Лесю направили до Івано-Франківська, на швейну фабрику Рози ЛЮКСЕМБУРГ. Тут вона й зустріла свою долю, скромний аптечний провізор Андрій незабаром поєднав своє серце із молодою вишивальницею Проте незабаром на фабриці відбулося скорочення, і жінка залишилася без роботи. Але їй швидко запропонували стати вчителем малювання у місцевій школі-інтернаті, де вона вкладала усю душу у здібних дітей.

Та згодом, як і більшість жінок із Західної України, Леся поїхала на закордонні заробітки. Випадково дізнавшись про її велику майстерність, закордонні колеги почали замовляти у жінки роботи. Найбільшим попитом користувалися вишиванки. Тепер жінка разом із сестрою Русланою виконували численні замовлення.

На конкурсі модельєрів, "Феєрія краси", що відбувся в Тернополі, сестер помітила представник відомого модельєра Слави ЗАЙЦЕВА і запросила у Донецьк, взяти участь у шостому відкритому міжнародному конкурсі "Текстиль-мода". Запрошення прийняли з радістю і почали готувати колекцію ділових костюмів із елементами вишивки, але за кілька днів до конкурсу усе змінилося. Леся запропонувала представити сучасний оригінальний жіночий одяг, доказавши, що давнина та мода можуть органічно переплітатися.

Щастя "Квіткового раю". За кілька днів усе було готово. Назву колекції придумали вже безпосередньо в Донецьку. Поглянувши, що усі вбрання прикрашені великими квітами, на думку одразу спав "Квітковий рай". Усі учасники дивувалися, чому з далекого Поділля приїхало тільки троє людей: Леся, Адрій та Руслана, адже інші міста представляли цілі колективи дизайнерів, але тут кожен виконував роботу за стиліста, модельєра та вишивальницю. Андрій займається комп’ютерним дизайном. Ось вам і "колектив".

Кожну колекцію моельєр ЗАЙЦЕВ супроводжував численними критичними зауваженнями. На дефіле у костюмах сестер дивився мовчки. Жодного коментаря. Жінки принишкли: "Невже усе так погано?". Проте на завершення показу зірка моди з гордістю сказав: "Девченки, я просто счастлив, что есть такие люди". Як результат перше місце у номінації "Авторська колекція". Під час нагородження Руслана і Леся сиділи в залі, бо аж ніяк не вірили, що отримають хоча б якусь відзнаку. Із хвилюванням подолянки вибігли на сцену. Зал аплодував тим, хто за словами Зайцева, "працює над збереження народних традицій в костюмі".

Зараз у молодичок багато задумів, але десятки замовлень на вишиванки з України та закордону не дають розслабитися. Їм замовляють сорочки і костюми відомі артисти, фольклорні колективи, політики та чиновники. Проте про своїх клієнтів жінки не розповідають. "Добре, що людина хоче носити вишиванку, ми їй у цьому допоможемо. А хто що чому і навіщо, то вже не наша справа", - скромно каже Леся, роблячи перші стібки для вже нової колекції, яка, хочеться вірити також стане сенсацією у світі моди.

з сімейного архіву сестер Руслана РАВЛЮК та Леся АНДРУСЯК із В'ячеславом ЗАЙЦЕВИМ

зоряна колекція "Квітковий рай"

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі