Гуцульський калєндар 2009

Шанувальники традицій Гуцульського краю вже 14-м отримують цей цікавий і різнобічний щорічник. Прикметно, що все видання пронизане короткими оповідками з п’ятитомного видання "Гуцульщина", котре належить перу найвідомішого дослідника цього краю Володимира Шухевича. Завдяки йому світ уперше понад 100 років тому спізнав самобутність гуцулів і продовжується це захоплення горянами понині. Редакція цього разу розметала сторінками часопису закумульовані найголовніші чесноти горян: "Гуцули", "Приязність", "Натура", "Побожність", "Вірування", "Харч", "Музика", "Танці", "Пісні", "Лічництво", "Стрілецтво", "Промисли". Усі вони проілюстровані характерними малюнками самобутньої місцевої художниці П. Плитки-Горицвіт із духовної тематики та історії України: картинами Ісуса Христа, святих Миколая, Онуфрія, Ольги, Бориса і Гліба, Михаїла, Андрія, Матінки Божої Неустанної помочі та Покрову Святої Богородиці.

Вміщено тут і традиційний помісячний календар ювілейних дат Гуцульщини на 2009 рік. Він цікавий тим, що подає багато прізвищ маловідомих чи й невідомих людей, котрі народилися в горах, і тих, хто своїм хистом прославив Карпати та його люд.

Хвилюючими є розповіді про знаного в світі "Гуцульського Кобзаря" Юрія Федьковича, автора справжнього бестселера гуцульської старовіччини Петра Шекерика-Доникового, до 160-річчя Володимира Шухевича і 90-річчя Танасія Опарика, стараннями якого було перевидано знамениту монографію "Гуцульщина". Цікаво дізнатися, що композитор Василь Михайлюк написав не лише знамениту "Черемшину", але й створив понад 200 інших пісень, цикл духовних і весільних творів. У розповіді "Людина-легенда" йдеться про відомого літератора і громадського діяча Ярослава Гавучака. Є спогади про педагога і дослідника Гуцульщини Володимира Кушнірчука та священика Софрона Витвицького. Тобто часопис залишається вірним усталеній традиції — віддати належне кожному, хто причетний до Гуцульщини.

У розділі "Нашого цвіту по цілому світу" опубліковано розвідку "Сліди Шекерикових нащадків".

Добірка "Твої люди, Гуцульщино" складається із матеріалів до 75-річчя Петра Арсенича, педагога, краєзнавця і фольклориста Михайла Іванюка, про письменницю Віру Вовк, самобутнього збирача і творця фольклору Михайла Юсипчука (Дідишина), активіста Гуцульського товариства Василя Флейчука, сміхованця Миколу Савчука і неординарну письменницю Марію Матіос.

Окрасою видання є матеріали духовно-релігійного напряму під рубрикою "Славимо ім’я Твоє!". Йдеться про вшанування святих, про скит Манявський. "Коляди живильна сила" подає суто гуцульські твори.

Рубрика Калини Ватаманюк "Очима душі" — добірка хвилюючих розповідей про нашу віру і нелегкі шляхи до Всевишнього. Принагідно нагадаємо, що наприкінці 2008 р. побачила світ однойменна книжка знаної авторки духовнопізнавальних творів, яку ще можна, якщо не відкладати, придбати в магазині "Букініст" у центрі Івано-Франківська. Це те джерело, з якого набереться сили кожний спраглий любові до Бога.

"Сторінки історії" подають розвідки до Дня соборності України, оголошеної у 1918 р. Гуцульської Республіки, Карпатської України під керівництвом Августина Волошина, про національно-визвольний рух у 1940—1950 рр.

"Люби і знай свій рідний край" — серія розповідей цієї цікавої тематики. Його доповнює розділ "Проблеми нашого краю", де йдеться про збереження дерев’яної архітектури.

"Вирок води" — вражаюча фоторозповідь про страшну повінь 2008 р., яка завдала шкоди Гуцульщині, та не підкорила горян, на допомогу яким прийшла вся українська спільнота.

Важливі питання сьогодення порушені в публікаціях під рубрикою "Субетнос: економіка, культура". А яке розмаїття досвіду в розділі "Господарка" — про картоплю і олію, таблицю вагітності худоби за її видами, про якісні будматеріали, боротьбу із шкідливими звичками тощо.

"Народні джерела" подають зразки художньої творчості місцевих авторів. Видання проілюстроване знимками місцевих авторів.

Особливо хочеться відзначити традиційну багаторічну працю талановитого подружжя — упорядника Дмитра та редактора видання Калини Ватаманюків. Насичене цікавими матеріалами, всебічне і хвилююче, воно, як завше, приверне увагу своїх шанувальників. А охочим повідомляємо: "Гуцульський калєндар" можна придбати за адресою: смт Верховина, вул. Франка, 107.

Автор: Б. ФІГОЛЬ
Джерело: Галичина
Обговорити на форумі