Криза в головах

Слово "криза" увійшло в наше повсякденне життя всерйоз і надовго. Присутність негативних змін в сучасному житті визнали якщо не всі, то багато хто. І хоча шлях до одужання починається з усвідомлення того, що людина хвора, від цього усвідомлення до повного зцілення - дуже довгий шлях. І пройти його без втрат зможуть, ймовірно, не всі.

У північних сусідів в офіційних ЗМІ заборонили вживати слово "криза". Ну і правильно - не варто акцентувати увагу на поганому. Думаючи про негативи, людина сама себе програмує на відповідний розвиток подій. Але скільки не думай про доброму та позитивному, з нізвідки воно не з'явиться.

Психологи акцентують увагу на тому, що в критичний момент в суспільстві особливо гостро проявляться всі ті соціальні проблеми, які в нормальній ситуації вдається вирішувати без особливого шуму. Але про нормальних умовах на час варто забути.

Згідно з даними соцопитувань, 80% населення очікує в наступному році погіршення свого фінансового стану. Тільки офіційно в листопаді минулого року борг по зарплаті перевищив 1 мільярд гривень. Кількість безробітних в Україні зросла більш ніж на 100 тисяч - до 1,5 мільйона чоловік. 40% населення всерйоз очікують звільнення.

Але, як кажуть, криза приходить і йде, а їсти хочеться завжди. Безробітним теж треба їсти і вдягатися. А ще більше хочеться жити на колишньому рівні - так як жили, коли була можливість користуватися необмеженою кредитної культурою. Якщо гроші не платять на роботі офіційно, значить, їх треба дістати десь в іншому місці. У зв'язку з погіршенням економічної ситуації в Україні очікується погіршення криміногенної обстановки. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з оргзлочинністю Микола Джига прогнозує, що поточна економічна криза приведе до зростання злочинності в Україні на 10-15%. Арифметика проста: чим більше безробітних і чим нижче дохід населення, тим більше буде зростати злочинність.

Крім того, криза, безумовно, вплине на демографічну ситуацію. У 2008 році співвідношення смертності до народжуваності склало близько 120 відсотків, і це все одно один з найкращих показників з початку 90-х років. Якщо раніше народжуваність була вище смертності традиційно тільки на Закарпатті, то останнім часом подібна тенденція спостерігалася і в інших областях (Волинській, Рівненській, Чернівецькій, м.Київ). Але з 2009-го очікувати масового прильоту лелек в українські будинки навряд чи доводиться. Молоді сім'ї відкладають народження дитини до кращих часів. Хоча за останні роки кількість абортів в Україні зменшилася в 5 разів, їх кількість все ще залишається одним з найбільших у світі. До того ж, незважаючи на те, що виробники рапортують про збільшення продажів протизаплідних засобів, доступнішими вони не стали. Презервативи в аптеках і супермаркетах відчутно подорожчали.

Розчарування в житті і неможливість задовольнити свої амбіції негативно впливають і на психологічний стан населення. І добре, якщо все закінчується лише подавленим станом або депресією. Від цих хвороб вилікуватися і прийти в себе ще можна, а от самогубства ліків не існує ... Фінансова криза вже почав збирати жертви, і цей список вражає. Німецький мільярдер Адольф МЕРКЛЕ, кинувся під поїзд. Глава однієї з найбільших в США компаній з продажу нерухомості Стівен ГУД покінчив із собою, завдавши смертельне вогнепальне поранення. Засновник американської консалтингової компанії Access International Тьєррі де ля ВІЛЛЮШЕ теж вчинив самогубство .. От вже дійсно - не в грошах щастя, а в їх збереженні: всі перераховані постраждали від фінансової кризи і понесли відчутні матеріальні втрати.

На пострадянському просторі з кризою повинні б упоратися "однією лівою". Ще свіжі в пам'яті події початку 90-х років. Тому люди середнього віку відносно спокійно переживають загальнокризову істерію. Адже в їхньому житті вже були і зупинки підприємств, і дворічні відпустки "за власним бажанням", і видача зарплати продукцією, і повальна зайнятість населення у сфері продажів (простіше кажучи - на ринку). Але набагато складніше доводиться молоді. Здобувши освіту і почавши працювати під час все покращуючогося добробуту, молодим людям важко усвідомити таке рідне для їх батьків поняття черг - до валютних кіосків або на продуктових базах. Молоді важче спланувати свій бюджет - адже раніше завжди можна було розраховувати на споживчий кредит, а тепер на плазмовий телевізор доведеться збирати півроку. Додайте сюди абсолютну невпевненість у завтрашньому дні - і отримуємо чергове "втрачене покоління".

Деякі роботодавці вважають, що гуманно відразу звільняти співробітників, ніж тримати їх у підвішеному стані "скоротять-не скоротять, уріжуть зарплату-не уріжуть". Але в той же час для багатьох "білих комірців" відкривається прекрасна можливість почати нове життя. Роботу, яка не подобалася і яка утримувала лише фінансовою складовою, можна замінити справжнім покликанням.

Криза зарубати на корені і так несміливі паростки фемінізму в Україні. Скорочення на роботі стосуються в першу чергу тих людей, які займаються забезпеченням робочого процесу: психологів, менеджерів по персоналу, всіляких консультантів. Частіше всього ці посади займають саме жінки. Час фінансової незалежності, коли жінки відважувалися жити без чоловіка, народжували в одиночку, були вільні у виборі своїх сексуальних партнерів, ризикує стати сторінкою історії. Щоправда, з іншого боку, чоловіки завжди важче переживають зміну статусу. І в подібній ситуації саме жінка може стати годувальницею родини, адже вроджені інстинкти турботи про потомство все-таки перемагають кар'єрні устремління: жінка не встидаються працювати на нестатусній посаді для того, щоб прогодувати сім'ю. А чоловікам доведеться нелегко: до багатьох криз, що представники сильної статі і так змушені переживати у своєму житті, додалася ще й криза економічна, яка чітко визначить різницю між невдахи і щасливчиками.

"Разброд и шатания" або подальша епоха "просперіті"? Сильні сім'ї або розквіт проституції? Падіння моральних засад або формування нових сильних особистостей? Будь-який з цих варіантів можливий. Варто лише пам'ятати про те, що криза - це не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо. Те, що відбувається сьогодні, можна розцінювати лише як зміну звичних підвалин, а зміни - не завжди ведуть до гіршого. Можливо, це всього лише знак, що суспільству варто розвиватися в іншому напрямку. І світова фінансова криза в такому випадку – відмінний струс для всесвітнього соціального організму в цілому і для України зокрема.

Автор: Ірина ЧЕРНУХА
Джерело: Подробиці
Обговорити на форумі