Дві копійки не приймають, а на здачу карамелька

Коли одного разу в коломийському магазині відмовилися приймати мої 5 копійок дрібними (2+2+1) монетами, мотивуючи, що "такі вже не ходять", правду кажучи, мало не повірила. Але коли через деякий час побачила в тій же крамниці, як старенькому чоловікові продавчиня таки відраховувала 10 копійок по 2, не могла не обуритися.

Із тим, що Нацбанк випускає 1, 2 копійки, як сувеніри, важко змиритися. Звучить трохи дивно? Звичайно, бо насправді ці копійки існують для того, щоб платити ними за придбаний товар. А більш ніж дивно, ще й, як люблять казати американці, незаконно обмежує права громадян те, що у нас замість дрібних грошей можна отримати цукерки, сірники та іншу продукцію. Причому процес однобічний, тобто купити за ті ж цукерки чи сірники ти нічого не зможеш, тільки береш ними здачу. Проте всі вже звикли й навіть над цим не замислюються. Хіба що іноземці, які розраховують свої витрати, не можуть повірити, що власники магазинів чи навіть банків не мають запасів дрібних монет або замість потрібних 300 грамів зважать 350, бо так вийшло.

Інша річ, що завдяки старанням нашого уряду товару за ціну одна-чотири копійки, навіть п’ять, ніде не знайдеш. Однак це не означає, що в Україні слід припинити їх використання.

Та й проблема ця виглядає якось неприродньо, бо особливо помітна криза зі здачею перед різдвяними святами. Хоча в цей час вона виглядає дещо по-іншому – тепер уже не вистачає на всіх одногривневих купюр. Чому це так і де знайти крайнього, не відомо.

Автор: Оксана ПАЛІЙ, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі