Жертовна синівська любов

Але я всім прилюдно признаюся:
Я – син його, я старців син.
За руку, гляньте, з ним беруся
І завжди з ним іти клянуся
Кудись на гори із долин.

Ці слова щирої непідкупної відданості своєму народові Олександра Олеся (Кандиби) (на фото) – одного з найвизначніших ліриків ХХ століття, "українського Гейне", 130-річчя дня народження якого нещодавно гідно вшановували учні Коломийської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, стали епіграфом до літературно-музичної композиції "Сміються, плачуть солов’ї...". Її майстерно організувала вчителька української мови та літератури, класний керівник 11А Н.Паращук.

Затамували подих гості – учні всіх шкіл міста, слухаючи про тернистий, страдницький шлях поета-емігранта, поета-патріота. Нагороджували гарячими оплесками виконавців за театральний та поетичний талант.

...Зла доля-мачуха, на жаль, винесла немилосердний вердикт поетові – горіти любов’ю до рідної землі без права жити в Україні. 25 літ вимушеної еміграції і розлуки з коханим краєм та сім’єю. І 27 років – від 1930 до1957-ого – заборони друкувати вірші у своїй країні. Чим завинив митець перед власним народом? Однак не народ покарав його осудом, обійшов забуттям – розправилася з поетом жорстока доба сталінізму, відлучивши творчість від історії української літератури, вилучивши з масових бібліотек його книги і заборонивши друкувати їх. Чи не тому, що твори Олександра Олеся засвідчили прагнення служити народові, громадським потребам часу і суспільства?

...Неодноразово поет поривався в Україну, та стримували сумніви і перестороги, адже за кордоном чув про немилосердний голод 1932-1933 рр., знав про арешти й розстріли української інтелігенції, про те, як один за одним гинули в безвісті письменники. Не сподівався поет, що розлука назавжди.

Та повернулися через десятиліття його твори до шкільних хрестоматій, знайшли дорогу у Вкраїну, до сердець сучасного покоління. Зворушили вони й учнів-старшокласників жертовною синівською любов’ю до свого народу, до рідної Батьківщини. Такі яскраві заходи виховують та гартують національний дух, громадянську позицію, шліфують патріотичні почуття.

Автор: Галина ДОБРЯНСЬКА, заступник директора Коломийської ЗОШ №2
Джерело: "Коломийський вісник" для www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі