Кухарки і будівничі

Сімдесяти з хвостиком років цілком вистачило для того, щоб переконатися — далеко не кожна кухарка здатна керувати державою, Ленін тут явно переборщив. На жаль, це зовсім не означає, що, приступаючи на початку 1990-х до розбудови незалежної України, ми взяли цю чи не найосновнішу помилку більшовиків до уваги. Інакше наша розбудова не нагадувала б радше "роздубову".

Кадрове питання, окрім вождя російських революціонерів, розробляв також вождь українських націоналістів. Займаючи в цьому питанні, ясна річ, діаметрально протилежну з Леніним позицію. Проте згадаймо насамперед одне його суттєве застереження. "Жодна система, яка не хоче сама себе знищити, - писав Степан Бандера незадовго до смерті. - не виховує і не формує кадрів, готових до революції проти неї". Це нагадування адресувалося передусім тим членам ОУН, які, нарікаючи начебто на нестачу національно свідомих людей, схилялися до думки про потребу користати кадрами більшовицького комсомолу й боротися зі сталінським режимом з їхньою допомогою.

До речі, на початку 1990-х ми зробили здебільшого саме так, як радив розкритикований Бандерою Іван Багряний. Хоча маю глибокий сумнів у тому, що Кравчук із "зграєю товаришів" читали коли-небудь Багряного. Чи й Бандеру. До влади в молодій Українській державі масово хлинули комсомольці, а популярна тодішня газета "Молодь України", пригадую, навіть всіляко вип'ячувала це позитивне, на її думку, явище.

Які докази наводив провідник ОУН на користь свого "протикомсомольського" твердження? Він рішуче не погоджувався з тим, нібито весь найактивніший і найздібніший елемент перебуває саме в комсомолі й компартії. Бо якщо виходити з цієї засади, то протикомуністична революція в Україні втрачає сенс, робити її просто нікому. Гін до активності, як зазначав Бандера, може активно розвиватись і в таких ділянках творчості й праці, яких більшовицький режим контролює не дуже жорстко. Порядні, вартісні люди, доводив Бандера, є й у т.зв. неполітичних галузях, і вони цілком придадуться справі української революції. А в компартії, в державній адміністрації, ще раз послугуюсь словами провідника ОУН, "домінують два типи людей: переконані комуністи і безідейні кар'єристи... Жоден з тих типів не може мати місця, а вже ніяк провідної ролі, в українській національно-визвольній революції".

Перших, як добре нині видно, у природі щось не густо, а ось других по наших державних конторах напхом напхано. До омріяної Бандерою революції в нас не дійшло, плуг революції, отже, не підняв на поверхню нові таланти й кадри, боротьба, оскільки її годі й розгледіти не породжує й не мобілізує нових борців. Все сталося не зовсім так, як передбачав Провідник. Але проти чого намагався застерегти.

Автор: Дмитро КАРПЯК (на фото)
Джерело: "Коломийська правда"
Обговорити на форумі