2008: все так гарно починалось

Мишка пробігла, хвостиком махнула – і впала гривня... Мишка пробігла, хвостиком махнула – і луснули іпотека з будінстурією... Пробігла, махнула – і вклала нафтохімію з металургами... Помах за помахом – так минає 2008-ий, рік земляної мишки. А все зовсім не зле починалося. Озирнемося?

Рік 2008-ий Франківськ починав з мрій – сміливих, солодких, рожевих. Депутати міськради дбайливо впакували їх на кількох аркушах паперу і назвали "бюджетна резолюція". З її сторінок проступало "місто майбутнього" – аквапарки, готелі, "вертикально озеленені" вулиці, на яких транспорт рухається без корків, а пішоходи крокують вкритими плиткою тротуарами і вечорами милуються підсвіченими фасадами й розкішними вітринами торгових центрів... До пам’ятників Андрію Потоцькому та Опанасу Заливасі тягнуться натовпи туристів, які не можуть собі відмовити у задоволенні трохи затриматися у "Воротах Карпат"...

І не скажеш, що плутали бажане з дійсним... Адже 2007 закінчили з перевиконаним бюджетом, ростом промислового виробництва на 40% і рекордною за роки незалежності сумою залучених інвестицій – 53 млн. дол. Здавалося, життя налагоджується. Тому бюджет на 2008-ий заклали з розмахом – на понад півмільярда. На радощах пообіцяли навіть чесно вділяти земельні ділянки – на аукціонах, а комунальне майно – на конкурсах. А зароблені кошти щедро тратити на здоров’я міщан, як і годиться ситим і поважним країнам. І назвали 2008 роком медицини у місті.

Обласна влада на чолі з новим губернатором Миколою Палійчуком також не встидалася амбітних проектів і взялася перекроювати адміністративну мапу регіону: курортна Поляниця з її візитівкою прикарпатської туристичної господарки "Буковелем" розрослися на додаткових 650 га.

Тим часом "пересічні громадяни" вишикувалися в черги за Юлиною тисячею. Непересічні вальсували на Галицькому балу і витрачалися на благодійному аукціоні. Елегантний і усміхнений мер оптимістично сяяв з сіті-лайтів, наслідуючи самого гаранта. Відкрилася перша у Франківську картинна галерея. Юрій Андрухович вирушив у промо-тур розкривати Україні свою "Таємницю".Франківський футбол очікувано пролітав, зате несподівано тішила аматорська хокейна "Ватра", дзюдоїсти і боксери.

Столичний політичний рейвах остаточно перетворився на вертеп і теле-шоу. Місцевий політикум у міру можливостей наслідував приклад столичних вождів, регулярно зриваючи сесії і по-дрібному підставляючи мерію. "Малі українці" неприховано раділи, що поки політики захоплені міжусобицями, їм нема часу займатися економікою і вона спокійно зростає. Це назвали українським парадоксом: політична криза не те що не шкодить, а наче підштовхує бізнес до розвитку.

Банки були підступно щедрі, підсаджуючи населення на кредитну голку. Українці смакували принадами споживацького буму. На 30 будмайданчиках у Франківську півсотні фірм ударними темпами піднімали багатоповерхівки. Нерідко при цьому тріщали й обсипалися сусідні пам’ятки архітектури, але ж квадратні метри так невпинно і багатообіцяюче дорожчали... Забудівники ще не знали, що вже через півроку ці квадрати не буде кому продавати.

Втім, перші недобрі ознаки можна було помітити вже в лютому 2008-го. Вже забута й недооцінена постанова НБУ №458 суттєво підрізала "живі" і "швидкі гроші", що дало підстави ще 21 лютого прогнозувати кризу споживчого кредитування.

Поки міськрадівські фракції боролися з мером за "політично відповідальний виконком", місто потрохи деградувало. Роздовбані дороги, гори сміття і депресивне комунальне господарство, доведене до колапсу тендерними процедурами, творили нову реальність міського життя. Кадрові скандали принесла весна і в обласну владу. У крісло головного земельника сів близький до губернатора менеджер з того ж "Буковеля", невдовзі бійці якоїсь охоронної структури допомогли вселитися в кабінет новому голові земінспекції. А призначеному всупереч волі обласного керівництва новому голові ДПА довелося відстоювати посаду в суді. Але найбільше шкода бронзового грифона-водолія 12 ст., якого наприкінці травня викрали з краєзнавчого музею. Маленька перемога – франківчани відстояли панно Опанаса Заливахи в колишньому "Білому камені" від зазіхань одного з приватних банків.

Літо почалося зростанням цін на пальне і продукти. Незважаючи на запевнення Тимошенко, інфляція нестримно зростала. Експерти обережно попереджали населення про можливе здорожчання кредитів. Вперше в місцевій пресі з’явилося страшне слово "колектор". Сьогодні воно не менш вживане, ніж раніше "рекетир". Але тоді словосполучення "фінансова криза" можна було знайти хіба в інтернет-матеріалах про стан іпотеки в США. Українців більше хвилювала загроза щеплення від кору й краснухи сумнівною індійською вакциною і вступна кампанія до вишів за результатами незалежного тестування.

Літо – час відпусток, Бистриці, Карпат і фестивалів: ковалі у Франківську, Президент в Космачі, "Бербениці" – в Ясіні, патріоти – Унежі, а особливо просунуті – на "Шешорах". Снятин святкує 850-річчя. От-от відкриють "Метро"! Збираємо гроші на пам’ятник Бандері – будову року!

Наприкінці липня почалися дощі. Повінь завдала страшного удару по Прикарпаттю, від якого область не може отямитися й досі. Десятки загиблих, тисячі зруйнованих і затоплених осель, ізольовані села, знищена господарка, важка праця з ліквідації наслідків. Повінь затьмарила новини про сварки Віктора і Юлі, навіть російсько-грузинський конфлікт не викликав серед галичан особливого резонансу.

Не встигли розчистити завали і розподілити кошти між потерпілими від великої води, як Україну накрила хвиля світової економічної кризи. Першими на Прикарпатті зупинилися будівельники, скільки б вони не закликали "не вірте дешевому квадратові". Люди, втративши іпотечне кредитне плече, перестали купувати житло. Чекають остаточного обвалу, і, здається, чекати недовго.

Підприємці, яким перекрили кредитний ресурс, серйозно заговорили про згортання, зупинку, закриття і звільнення. Власне, все це вже почалося. У кадрових агенцій суттєво побільшало клієнтів і поменшало вакансій. Люди привчилися щодня стежити за курсом і наповненістю полиць в супермаркетах. Мрії поступово змінилися тривогою за майбутнє, сподівання на розвиток витіснили невеселі роздуми про виживання. Міф про можливість щасливого паралельного існування влади і громадян, мовляв, тільки не чіпайте нас і не заважайте, виявився лише міфом. Безпорадність влади безпосередньо позначається на гаманцях "малих українців". Рік надій за якихось три місяці перетворився на рік втрачених ілюзій. Але ж все так не буде, і кому, як не галичанам, це знати.

Автор: Андрій СОВА
Джерело: "Галицький кореспондент"
Обговорити на форумі