друкувати


Добра новина

Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2008-12-17 12:41:37

Його Преосвященство Владика Коломийсько–Чернівецької єпархії Кир Микола Сімкайло увійшов до славної когорти щирих і невтомних достойників сучасної української греко-католицької церкви та знаних збирачів духовних скарбів українського народу.

Поряд з видатними діячами греко – католицької церкви, їх місіонерською, душпастирською працею, привертає до себе увагу подвижницька діяльність Владики Кир Миколи Сімкайла, як у спасінні, так і збереженні сакрального мистецтва. Внутрішня потреба благодійної діяльності протягом багатьох літ збиральницького служіння ставить перед ним нові вагомі завдання : дослідження, збереження та популяризація цих творів. Владика знайомиться з багатьма дослідниками, мистцями, реставраторами сакрального мистецтва. Теплі, дружні стосунки склалися в нього з багатьма мистцями Івано-Франківщини. Людина різносторонніх інтересів, енергійна, сповнена не тільки ідеями, але і даром їх втілювати. Відчутна активна діяльність Владики у завершенні нової катедри в Коломиї, щира турбота про стан культури, мистецтва, просвіти, залучення людей з обмеженими можливостями до активного життя тощо. Особлива його турбота – виховання молоді у християнських традиціях. Його активна душпастирська, мистецька, меценатська діяльність у 1990-х, 2000-х рр. в Івано – Франківському деканаті, продовжується в Коломиї (2 червня 2005 року Владика номінований Єпархом Коломийсько-Чернівецької УГКЦ).

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського своєю історією тісно пов’язаний зі священицтвом Галичини. Ініціатором побудови Народного Дому (тепер КМНМГП), з плануванням створення у ньому українського музею був і о. Й. Кобринський, в Управу Народного Дому входив активний учасник українського просвітництва о. А. Русин. Схвально сприйняв появу Українського Народного Дому, а згодом і народного музею Гуцульщини, допомагав у створенні музею - митрополит Андрей Шептицький, непересічна постать в історії України. Безперечно, гідним послідовником цих діячів церкви, правдивим і щирим духовним лідером та меценатом для Коломийського музею став і Владика Кир Микола Сімкайло. У 2006 році в експозиції музею демонструвалась виставка сакрального мистецтва з колекції Владики "Страсті Христові" (скульптура, ікони, живопис XVIII – XX ст.), яка викликала значне зацікавлення у глядачів. В день Св. Миколая 2007 року у залах музею була відкрита велика виставка образів св. Миколая (з колекції Владики); ця ж виставка пізніше експонувалась в Яремчанському музеї етнографії та екології Карпатського краю. Перед Великоднем 2008 року, на Страсний тиждень, за ініціативою Владики в експозиції була представлена унікальна ікона відомого західноукраїнського мистця Осипа Сорохтея "Зняття з Хреста". Владика став одним із небагатьох меценатів, який одарував музей цінною колекцією сакрального мистецтва (більше 30 творів : скульптура, ікони; XVIII – XX ст.)

Саме йому на Водохрестя 2007 року випала честь відкривати унікальну мистецьку акцію "Коло Ми Я. Персони" в Українському Домі у Києві та представляти кращі твори зі своєї колекції (акція проходила під патронатом Президента України В. Ющенка). Власне, зібрання сакрального мистецтва Владики стало основою у створенні експозиції сакрального мистецтва єпископату та підсумком його довготривалої праці. У нього багато задумів та планів на майбутнє. Сповнений ентузіазму та сподівань, Владика зорієнтований на створення високомистецької сакральної галереї єпархії.

Потужна особистість Владики Кир Миколи Сімкайла, його наполеглива праця на благо українського народу, збереження духовних та матеріальних цінностей служать зразком душпастиря, громадянина, людини.

У переддень важливого християнського свята св. Миколая колектив Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття бажає Його Преосвященству Владиці Коломийсько – Чернівецької єпархії Кир Миколі Сімкайлу міцного здоров’я, довголітнього служіння на благо українського народу та Божого благословення!

Автор: Катерина Каркадим, мистецтвознавець для www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі