друкувати


Занедбаний скарб

Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2008-12-09 01:52:40

За остаточними підрахунками, 1 008 га сільськогосподарських земель на Прикарпатті стали цього року непридатними для обробітку внаслідок липневої повені, повідомив заступник голови обласної держадміністрації Василь Брус. В одних випадках велика вода замулила поля сумішшю з намулу, гравію та каміння, в інших – змила родючий шар ґрунту. Для такої малоземельної області, як Івано-Франківська, – це значні збитки. Непросто буде в нинішніх умовах реставрувати такий обсяг продуктивних земель.

Власне, щороку через природні ерозійні процеси селяни втрачають десятки гектарів ріллі. Але масштаб нинішніх втрат безпрецедентний за останнє десятиліття. Він укотре засвідчив, що проблеми захисту ґрунту, тобто збереження родючості земель, дедалі загострюються. Про це зокрема йшлося в інституті природничих наук Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника, коли міжнародна спільнота відзначала Всесвітній день ґрунту. Мовилось і про заходи, до яких необхідно вдатись, аби зупинити руйнівну для нашої матері-годувальниці тенденцію.

— Усвідомлюючи загрозу для життя на Землі від чимраз гіршого стану ґрунтового покриву планети, – розповідає завідувач кафедри агрохімії і ґрунтознавства названого ВНЗ доктор сільськогосподарських наук, професор Мирослав ВОЛОЩУК, – Міжнародний конгрес ґрунтознавців, який відбувся 2002 року в Таїланді, заснував День ґрунту. Ця дата, що припала на 5 грудня, покликана привернути увагу урядів до збереження й відтворення основи життя на планеті.

На жаль, для України вона наразі ще нічого не означає. За період незалежності, що, по суті, перетворився на суцільну затяжну кризу, системної роботи з охорони ґрунтів як головного національного багатства у нас ніхто не проводив. Але нині, коли ситуація в аграрній сфері повсякчас погіршується, пора змінити споживчо-хижацьке ставлення до годувальниці. Боляче ж дивитись, як в Україні, в тому числі й на Івано-Франківщині плюндрують товарні землі. Втрати гумусу, забруднення земель у промислових зонах, забур’яненість полів, порушення структури ґрунтів, використання сільгоспугідь не за цільовим призначенням – такі сучасні реалії. Потрібен цілий комплекс негайних дій як на міжнародній арені, так і в регіонах, аби змінити ситуацію.

Власне, роботи тут непочатий край. Скажімо, на рівні області необхідно акумулювати більшу частину платежів за землю і спрямовувати їх на ррунтозахисні заходи згідно з відповідним законодавством. А ще треба обов’язково зробити й так, аби обласна рада як мінімум двічі на рік розглядала стан ррунтів регіону – спершу, щоби включити до бюджету фінансування конкретних проектів з їх охорони, а відтак — аби перевірити рівень їхньої...

Автор: Василь МОРОЗ, Галичина
Обговорити на форумі