Ішов на світанку, повертався опівночі…
Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2008-12-03 03:14:49
Кожній людині приємно бачити добрі результати своєї праці, відчувати визнання власної фаховості. А ще коли це визнання належно оцінено – стимул до подальшого вдосконалення стрімко зростає. Ось і Василь Курліковський, механізатор фірми "ПРОМЕТЕЙ" на Коломийщині, отримавши почесне звання заслуженого працівника сільського господарства, зізнався: хоча і раніше сумлінно працював, але тепер звання ще більше підганятиме.
Василь Васильович родом зі Спаса Коломийського району. Зі своїх 56 років майже сорок віддав праці на землі. Висококласний механізатор ніколи не був без роботи. Тож коли колгосп у Спасі розпався одразу пристав на пропозицію директора ТзОВ "ПРУТ–ГЕНЕТИК" Петра Книшика працювати у його господарстві. Багато води сплило, не одну весну Василь Курліковський зустрів у полі; не одна зима припорошувала снігом його свіжозорані скиби. Василь Курліковський зізнався: працювати з таким керівником як Петро Книшук – суцільне задоволення. Він техніку нову для господарства пристарав, і про людей дбає. Скажімо Василь Васильович уже третій рік працює на новому тракторі МТЗ-82. Більше був трактористом, а водієм коли когось треба було підмінити. Його поле діяльності – овочі. Усе: від підготовки техніки, оранки, сівби, обробки – аж до збирання і перевезення вирощеного врожаю.
З дому ішов на світанку, повертався опівночі – не кожна дружина це зможе зрозуміти. Але Василеві Курліковському пощастило й тут: його половина Галина – надійна хранителька домашнього вогнища, завжди підтримувала і розуміла свого чоловіка. Одне за одним виросли четверо їхніх дітей: Любомир, близнята Олеся й Оля, Йосип. Батьківську стежку обрав найстарший, Любчик, працює з татом.
Василь Курліковський каже, що на все життя запам’ятає той день, як на колегії облдержадміністрації йому оголосили про присвоєння високого звання і вручили відповідні відзнаки. Але за героя себе не вважає, каже, що нема нічого природнішого на світі за любов до землі й хліборобської праці.
Автор: Софія ОНИКІВСЬКА для www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі