Чи маєте ви намір постити?

Як відомо, 28 листопада, розпочався передріздвяний піст, знаний у народі як Пилипівка. Редакція "Коломийської правди" вирішила звернутися до читачів із запитанням, винесеним у заголовок. На нього відповідають:

Ярослав Максимович (на фото), директор ТзОВ "Калина":
- Я хоч і народився в родині, яка дотримувалася християнських заповідей, проте стиль життя в Радянському Союзі на мені позначився, не буду приховувати. Дійшло до того, що коли служив в армії, раптом став усвідомлювати з прикрістю для себе, що забуваю "Отче наш". Відродитися, усвідомити себе християнином допомогла горбачовська перебудова, вірити в Бога тоді вже не забороняли, і я повернувся, так би мовити, до джерел. Мушу сказати, що віра дуже допомагає в житті як мені, так і моїй дружині Марії. Ми навіть відвели в своїй хаті окрему кімнату, в якій оформили капличку. І віддаємо належне не лише багатоденним постам, але й одноденним. Першої п'ятниці й суботи кожного місяця у нас строгий піст, тобто сидимо на воді й хлібі. Впродовж перших днів багатоденних постів також обходимося без їжі. Цього четверга, наприклад, повечеряємо, а тоді сядемо за стіл аж після 20-ї години вечора в п'ятницю, коли закінчиться вечірня служба Божа. Бувало, що постив на самій воді 24 дні. Однак у цей передріздвяний піст вимушений ввести певні корективи. Річ у тім, що я користуюся лікувальним методом Шевченка, вживаю олію з горілкою, в невеликих, зрозуміло, пропорціях. Тому на строгий піст, тобто на саму воду, перейду з наступного понеділка.

Степан Залозецький, завідувач відділення відновного лікування центральної райлікарні:
- Ще в студентські роки зацікавився лікувальним голодуванням,тоді ж уперше не їв нічого цілий тиждень. Особливо важко було перших три дні, надто вже їсти хотілося. А потім відчув якусь дивну полегкість, почав сприймати все, що відбувається навколо, наче в фільмі зі сповільненою зйомкою. Пізніше перейшов на єдиний у тижні розвантажувальний день, п'ятницю. Перейшов до деякої міри вимушено, оскільки до п'ятниці наші скромні студентські харчі закінчувались і їсти все одно було нічого.

Запевняю вас як лікар, що постити корисно, пости християнська релігія радить недарма. Особливо на початку зими і весни, коли в природі зміна пір року й організмові потрібно стимулювати захисні сили, виробляти відпірність проти хвороб. Завдяки посту в людини виробляється стійкіший імунітет, активніше виводяться шлаки. Хоча потрібно пам'ятати, що наш організм — це не лише фізичне тіло, але й астральне, духовна складова не менш важлива. Тому одночасно з відмовою від м'яса чи молока людина мусить подбати, щоб і її помисли, висловлювання також були чисті. Тобто має значення не лише те, що в рот, а й те, що з рота. А стосовно того, як намірений харчуватися впродовж Пилипівки особисто я, то скажу, що харчуюсь за давно розробленим планом. Знаю свій організм, його плюси й мінуси, тому вимушений зважати на них, особливо на мінуси. Та це не означає, що я дозволю собі за столом чимось зловживати.

Тетяна Марчук, випускниця Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича:
- Якщо такий намір і є, то дуже несміливий. Ми з дівчатами, коли ще вчилися в університеті, постановили якось дотримуватись вимог посту і нізащо не ламати свого слова. Але витримали всього один тиждень, на більше нас не вистачило. То був, правда, не передріздвяний, а передвеликодній піст, і вже ближче до Великодня я надумала піти хоч висповідатись до церкви. Людей була сила-силенна,я вистояла півдня в черзі, а коли дійшла до священика, він передусім спитав, чи я пощу. Почувши, що ні, відмовив мені в сповіді. Уявляєте мій тодішній стан? Навряд чи я здатна витримати й нинішній піст. Для мене це важко, оскільки люблю й м'ясо, і солодощі. Солодощі особливо. 1 добре, якби стрималась бодай останнього тижня перед Різдвом.

Джерело: "Коломийська правда"
Обговорити на форумі