Тих днів не змовкне слава…

Так уже склалося, що на початку багряної листопадової пори традиційно вшановуємо тих, хто в буремні 1918-1919 роки боровся за незалежність.

Цьогорічне відзначення подій 90-річної давності – проголошення ЗУНР – у місті над Прутом увіковічнили меморіальними плитами Повітової команди на будівлі міськпрокуратури, Окружної старшинської школи (Молодіжний центр) та Окружної військової команди на будинку музею історії міста. На громадській панахиді на військовому цвинтарі (на вулиці С. Бандери), яку відспівали представники духівництва та хористи "Просвіти", слово мав заступник міського голови Василь Прокіпчин. Як він повідомив, на військовому кладовищі, яке відкрила австро-угорська влада ще навесні 1915 р., за неповний рік поховали 629 вояків, а від листопада 1918-ого до серпня 1919 р. – 353, із них 95 січових стрільців та вояків УГА. Доповідач нагадав присутнім слова звернення до краян колишньої Коломийської Окружної Національної ради, які особливо актуальні і сьогодні: "Наш край у небезпеці. До оборони треба все, що живе… Нехай кождий виконує свій обов’язок, а се дасть нам силу, що ніхто нас не зломить. Кличмо всіх до консолідації, згоди. На чужих не числім. Від них помочі не дістанемо. Хочеш мати свою державу – борися за неї!"

До підніжжя пам’ятника загиблим вдячні нащадки поклали квіти. "Хай вам сниться щаслива Вкраїна, бо за щастя її ви лягли!" – акуратно виведено на пам’ятній піраміді, на вершечку якої непорушний орел охороняє таблички з іменами загиблих січовиків… Саме з ініціативи музею історії міста та товариства "Поступ" упорядкували частину цього давнього цвинтаря, встановили хрести, виготовили пам’ятні написи. "Коли ви вмирали, вам дзвони не грали", – летів хоральний спів у піднебесся.

У Народному домі продовжили свято, що вилилося у світлі мажорні звуки. Владика Миколай Сімкайло, благословляючи, закликав до єдності, справедливості, миру, молитви за душі померлих. Директор музею історії міста Михайло Арсак виступив із детальною історичною довідкою Листопадового зриву, творення ЗУНР як прологу до незалежності і соборності. І хоча Українська республіка проіснувала лише 8,5 місяця, вона мала величезне значення, оскільки стала першою після півтисячної перерви відновленою державою в Галичині. Українці перед усім світом постали як народ, як нація. Відвага коломийського стрілецтва зокрема, їхня відчайдушність, жертовність вказали, яку роль відіграли галичани у визвольних змагах 1918-1919 рр.

Відтоді минуло 90 років. Уже немає над нами турка, татарина, шляхтича, німака… Хоча змінилися часи і люди, але панує незгода серед своїх, українців, кипить кров, прагне справжньої свободи, справедливості. До єднання закликав Олекса Довбуш устами актора Зіновія Новицького: "Живіть в дружбі, захищайте свій дім. А коли буде сумно, візьміться за руки, обніміться, брати мої, українці!" І не тільки, постійно вимагаймо від нардепів дбати про державні інтереси, а не про власні, виконувати всі передвиборні обіцянки й нести повну відповідальність за законом за содіяне, а точніше за бездіяльність.

На завершення відбувся великий тематичний концерт, який підготував відділ культури райдержадміністрації. Танцями й піснями, віршами спімнули про стрільчиків січових аматори художньої самодіяльності П’ядик, Великої Кам’янки, Раківчика, Сопова, Спаса Долішнього.

Сторінки історичної книги ЗУНР ще прийдеться читати й читати нащадкам…

Автор: Мирослава Грушевська, "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі