Історія з Бунькової гори

Суттєво збагатилася за останнє десятиліття друкована спадщина історії сіл Коломийщини. Практично щороку в світ виходять усе нові краєзнавчі дослідження. Вони відкривають цікаві факти, які раніше зазвичай замовчували, повертають із небуття сотні імен тих, хто був незаслужено забутий.

Ось і Молодятин, завдяки своєму уродженцю Петрові Дем’янюку, отримав солідне історичне дослідження "Бунькова Гора", яке побачило світ цьогоріч влітку. Триста сімдесят сторінок друкованого тексту цієї книжки (загальна кількість 480 с.) розповідають про історію Молодятина від сивих часів його заснування аж до сьогодення. До подачі багатого, різнотематичного матеріалу автор підійшов з неабиякою симпатією і щирістю, тому він сприймається легко. У кожній розповіді відчувається любов автора до рідного краю, його звичаїв і, безумовно, до людей, які населяли ці землі й нині живуть тут. Зміст книжки не лише висвітлює історичні події Молодятина, але й Західної України загалом, тому це дослідження є пізнавальним для широкого кола читачів.

Петро Дем’янюк не випадково назвав своє краєзнавче дослідження "Бунькова Гора", адже саме тут, на цьому молодятинському кутку, він народився, тут спрадавна жила його родина, звідси пролягла стежина, яка повела пана Петра в далекі світи. Автор детально описує родини, які жили по сусідству на Буньковій Горі, змальовує людські долі, покрешені війнами та різними життєвими обставинами, й від цього, як на мене, книжка стає ще цікавішою, бо починає нагадувати роман-епопею.

Окремий розділ стосується церкви та релігії. Через брак джерел автор не має змоги зазирнути в сиву глибину й описати тодішні віросповідання молодятинців. Проте, спираючись на шематизм, зазначає 1836 рік, коли вже офіційно було зареєстровано в Молодятині греко-католицький храм. Відтак подає цікаві уривки із львівських часописів "Правда" за 1928 р. та "Громадський голос" за 1925 р., де описано й засуджено релігійні війни, які в ті часи точилися в Молодятині між греко-католицькою та євангельською громадами. Петро Дем’янюк перечислює всіх парафіяльних священиків, які ще з початку ХІХ ст. служили в Молодятині, серед них такі відомі отці церкви й громадські діячі, як Іван Веселовський, Теофіл Шухевич, Костянтин Балицький, Антон Сірецький.

Знаходимо в праці П. Дем’янюка розділ "Народні товариства, осередки, партії". Цікавим і надзвичайно пізнавальним є розділ "Населення", в якому автор дає характеристику й розшифровує низку прізвищ, притаманних мешканцям Молодятина, похідних від роду їхнього заняття — солеваріння. У кількох підрозділах краєзнавець детально описав промисли, якими займалися молодятинці, а це: солеваріння, ткацтво, килимарство, вишивання, торгівля деревиною, виробництво гонтів.

Не оминув Петро Пантелеймонович у "Буньковій Горі" історичних розповідей про часи Другої світової війни, про діяльність Української Повстанської Армії на території Молодятина, про страшні облави, яких зазнавали в ті роки молодятинці. Автор був свідком тих подій, вони назавжди закарбувалися в його дитячій пам’яті й через десятиліття жваво лягли на папір, засвідчуючи весь трагізм, що випав на долю наших краян.

"Відомі люди села" — у цьому розділі представлено галерею з п’ятдесяти біографій людей, переважна більшість яких є уродженцями Молодятина, а своїми гідними вчинками й відданою працею вони спричинилися до розвою української ідеї, української освіти, культури, духовності.

Ще в одному розділі подано відомості про молодятинців, репресованих радянською владою, представлено хроніки боротьби відділів УПА на теренах села та за його околицями.

І нарешті, завершальною частиною книжки є "Історія села у фотографіях". Цей розділ викликає особливу цікавість, оскільки з давніх світлин постають образи тих достойників, які творили історію Молодятина, вони також ілюструють побут і одяг, притаманний молодятинцям давнішної епохи, відображають події наших днів, дають змогу оживити численні розповіді автора книжки, підтвердити їх документальність.

Це вже друга пізнавально-історична праця Петра Дем’янюка про Молодятин. Передувала їй книжка "Барткова криниця", яка побачила світ 2006р. Петро Пантелеймонович з притаманною йому ретельністю намагався нікого не обійти увагою, тому в праці згадано сотні імен молодятинців. Автор також згадує прізвища тих, хто надав йому фотоматеріали й документи, хто допомагав у підборі архівних і службових документів, хто прислужився коштами до видання книжки, бо нині ця справа доволі витратна.

Петро Дем’янюк справді здійснив титанічну роботу для свого рідного Молодятина, зібравши факти, події, спогади, документи, світлини й упорядкувавши їх у солідну книжку. А такі духовні скарби, як відомо, мають неоціненну вартість, адже саме історія є підмурівком майбуття.

Автор: Оксана КРОХМАЛЮК, "Вільний голос"
Обговорити на форумі