Українську пісню пропагують... голландці

Феномен українства часто дарував унікальні творчі таланти. Одним із них був наш земляк Мирослав Антонович з м. Долини. Проживши довге творче життя (1917—2006), митець явив світові органічну цілісність своєї особистості, своєрідний універсум як хоровий диригент, доктор музикології, співак, музично-громадський діяч. У кожній з цих якостей він проявив себе всебічно, проте світове визнання йому принесла саме диригентська справа, якій він служив з ранньої юності до останніх днів.

Формування митця відбувалось у Львові: тут він навчається в українській державній гімназії і керує мішаним хором, одночасно співає в хорі Малої духовної семінарії під орудою Д. Котка, який справив на молодого співака сильне враження. Згодом він очолює цей хор. Творча особистість Мирослава Антоновича, що ввібрала духовну енергію двох українських регіонів — Бойківщини і Поділля, митців з Наддніпрянщини Д. Котка та П. Гончарова, галицького корифея С. Людкевича та молодого М. Колесси, являє собою дивний приклад української соборності. Остання проявлялася у всіх гранях великого таланту маестро. У Віденській музичній академії митець удосконалює свої вокальні здібності у класі колишнього вагнерівського співака норвежця Граруда, паралельно студіює музикознавство у Віденському університеті, деякий час диригує хором українського товариства "Січ".

Після Другої світової війни М. Антонович опиняється в таборі для біженців у Новому Ульмі, де організовує хор, працює музичним керівником таборового театру "Розвага", а згодом викладає хоровий спів і музику в греко-католицькій духовній семінарії в Гіршбергу, з якою емігрує в травні 1948 р. до Голландії. Саме тут волею долі митець виконує свою особливу місію — амбасадора української музики, зокрема церковної, яка впродовж десятиліть була замовчуваною в Україні. Саме тут виникає думка створити хор з голландців, який співав би на богослужіннях у візантійському обряді (звідсіля й назва Візантійський хор), розкривав би перед голландцями (людьми західного світу) красу східного обряду та допомагав би взаємопізнанню різних народів. 28 лютого 1951 р. розпочався літопис одного з унікальних хорів світу, якому судилося в різних країнах Європи й Америки пропагувати українську музичну культуру. Повні 40 років ним керував М. Антонович (до 1991 р.). В. Луців так окреслює фактори, що зумовили цю унікальність: "Чар української пісні, творча особистість М. Антоновича та великий культурний розвиток голландської нації — однієї з чільних націй Європи. Сила українського диригента, на думку закордонних критиків, у тому, що він "знає і розуміє красу української пісні так глибоко, що це дає йому потрібну силу втаємничити інших у містерію цього мистецтва" За 45 років своєї діяльності Візантійський хор мав близько 2 500 виступів. З них 1 880 — у Голландії, 620 — за кордоном.

Наш краянин був відзначений багатьма міжнародними нагородами, зокрема, він є кавалером найвищої королівської відзнаки Голландії "Золотої медалі" і звання офіцера Лицарського ордена. Проте найвагомішим для нього було визнання на Батьківщині — 1998 року йому присвоєно звання "Заслужений діяч мистецтв України".

В останні роки життя (1996 р.) невтомний митець разом із Паулем Гаккенесом створив ще один хоровий колектив — хор імені Миколи Лисенка, який мав на меті пропагувати творчість корифея української музики та українських композиторів. З ним він побував в Україні, у тому числі в Івано-Франківську в жовтні 2000 року. З 2006 р. цим колективом керує також наша землячка Ірина Горванко, яка закінчила музичний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, живе і працює в Нідерландах, студіює в Брабантській консерваторії в Тільбергу.

В репертуарі колективу — українська хорова класика (ХVIII–ХХ ст.), твори композиторів української діаспори, українські народні пісні, хори з опер.

Цьогорічні гастролі хору в Україні відбудуться з 20 по 28 вересня. У Львові — 21-го, Івано-Франківську — 26-го, Коломиї — 24-го, Городенці — 25-го, Яремчі — 22—23-го, Долині — 28-го, у Манявському скиту — 27 вересня.

Як і попередні, ці гастролі організовує великий сподвижник української музичної культури, наш земляк з Надвірни, співак, бандурист Володимир Луців, який проживає в Лондоні. Попри поважний вік, цей енергійний чоловік живе Україною, її радощами й болями. і сьогодні, опікуючись приїздом хору, що складається виключно з голландців, він запрошує нас на зустріч з українською піснею, яку несуть по світах чужинці, дивуючись і дивуючи цим феноменом народи всього світу. Прийдімо ж і ми на зустріч з цим колективом і причастімося рідною музикою.

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі