Щасливого самостійного плавання

Здається, зовсім недавно ми висвітлювали урочистості з нагоди відкриття Нижньовербізької філії Гвіздецької школи мистецтв. Це було великою подією для мешканців усього куща, адже здібним дітям звідсіля уже не треба було добиратись у музичні школи міста. Минав час. Юні митці набирались умінь і вправності — уже й перший академконцерт представили на суд публіки. На часі постала потреба самостійного статусу школи.

Це було мрією і дітей, і батьків, і педагогів. Втілювати її взялись директор школи-філії депутат районної ради Петро Туліка, сільський голова Марія Карпенюк, депутати районної ради. Завдяки спільним зусиллям, розумінню і підтримці районної влади справа увінчалась успіхом: минулої п’ятниці на подвір’ї уже самостійної Нижньовербізької школи мистецтв відбулись урочис¬тості з нагоди, власне, нового статусу навчального закладу.

Здається, це стало ще більшим святом для громади, ніж колись відкриття філії. Бо своя, повно¬цінна школа мистецтв у селі — це таки звучить! На свято з’їхались гості: начальник обласного управління культури і туризму Володимир Федорак, голова районної ради Дмитро Неміш, заступник голови РДА Мирослав Мацьків, начальник відділу культури і туризму РДА Людмила Федор, депутати районної ради Роман Дячук, Марія Сербенюк, Дмитро Заячук, Іван Явдошняк, Ігор Довганюк — директор Гвіз¬децької школи мистецтв, гро¬мадсь¬кість села, батьки, діти, журналісти.

Місцевий священик УГКЦ отець Михайло освятив приміщення, покропив на добро й усіх учасників свята. У вітальному слові він наголосив, що якраз мистец¬т¬во найбільше наближає людину до Бога. Поздоровив усіх і гість з області. Володимир Федорак подарував школі диски із записами української симфонічної класики. Дмитро Неміш у своєму виступі підкреслив, що таке свято після повені — це справжній подарунок для людей. А Мирослав Мацьків додав, що, фактично, у Нижньому Вербіжі є нагода відзначати дві гарні події. Друга — це здача того ж дня другої черги загальноосвітньої школи, де планують незабаром відкрити дитячий садок. Керівники району вручили почесні грамоти усім, причетним до доброї справи, а школа отримала у подарунок сучасний музичний центр.

З вітальними словами виступив також директор Гвіздецької школи мистецтв Ігор Довганюк, який три роки опікувався філією. Він побажав дітям досягнути найвищих мистецьких висот, а школі, яка тепер у самостійному плаванні, — славних випускників. Директора Петра Туліку колеги-директори музичних шкіл району охоче прийняли у свою дружну сім’ю, обдарувавши різними презентами. На завершення усім дякував директор Петро Туліка: колегам-депутатам райради — за підтримку й спільне клопотання, районній владі — за розуміння, Гвіздецькій школі мистецтв — за “полюбовне розлучення”. Малий школярик вручив панові директору символічний ключ від школи (на знімку на 1-ій стор.)— і гості рушили знайомитись із класами, де шліфують свої таланти 90 юних художників, піаністів, скрипалів, вокалістів, бандуристів, цимбалістів, — майбутній мистецький цвіт України.

Джерело: Валентина БЛИЗНЮК, "Вільний голос"
Обговорити на форумі