Столітній ювілей спаської життєлюбки

Славиться Спас Коломийського району старожилами, бо, мабуть, благодатну енергію випромінює ця славна земля. Ось і минулого тижня столітній ювілей відзначила мешканка цього села Параска Бойків. З нагоди свята цієї літньої погожої днини до помешкання ювілярки з’їхалося чимало поважних гостей.

Вітальний адрес Парасці Іванівні від Президента України Віктора Ющенка зачитав начальник головного управління праці та соціального захисту населення ОДА Іван Шовковий. Не обійшлося без щирих віншувань від голови райдержадміністрації Михайла Вінтоняка та його заступника Богдана Болюка, які побажали іменинниці здоров’я, всіх гараздів і многая літ, а також вручили пані Парасці квіти та подарунки.

Не забули привітати ювілярку й районні депутати від фракції БЮТ Дмитро Заячук та Іван Явдошняк. Теплі слова побажань на адресу Параски Іванівни висловила сільський голова Олександра Гоянюк.

Бабуся Параска, одягнена в ошатну вишиту сорочку, стояла серед подвір’я своєї хати, уважно слухала промови гостей, а її очі випромінювали мудрість і цікавість до всього, що діялося довкола. За свої сто років набачилася різного: зміну урядів, загарбання наших територій чужинськими поневолювачами, війни, нестатки, але любов до рідної землі й життєлюбство давали наснагу до життя. У свої сто Параска Іванівна читає газети, зокрема "Вільний голос", дивиться телевізор, вона в курсі всіх подій. А, коли чотири роки тому обирали Президентом Віктора Ющенка, бабуся Параска не відходила від екрану телевізора й, підтримуючи помаранчевих, скандувала: "Ю-щен-ко!"

Параска Іванівна нині живе зі своєю донькою Ганною, на жаль, троє її дітей померли раніше. Зате звеселяють бабцине серце онуки, правнуки й праправнучка. А цієї весни Параска Іванівна ще ходила просапувати на город кукурудзу. Ошатне помешкання ювілярки, немов музей, прибране великою кількістю барвистих вишиванок, частина з яких — заслуга іменинниці, бо ж дуже любила рукоділля. А, коли перед іменинами рідні взялися помалювати старовинну піч у хаті, пані Параска контролювала роботу й наказувала, якого кольору добирати фарби.

На прощання для гостей бабуся ще й заспівала коломийку. Без сумніву, в любові до життя, прагненні пізнавати його чудові прояви полягає таємниця її довголіття.

Автор: Оксана КРОХМАЛЮК, "Вільний голос"
Обговорити на форумі