Духовна вартість – безцінна

Не всі народні депутати, виявляється, відбули під час канікул ніжитися на морських пісках. Обранець коломийсько-снятинського округу Володимир Мойсик цього тижня побував на рідних серцю теренах.

Щоб не плутати праведне з грішним, ми в нашій газеті запланували дві подачі публікації із заходів, де він був у головній ролі. Спершу – про духовні цінності. А наступного разу – вимушені голосні заяви парламентаря як загальнодержавного рівня, так і місцевого, що стосувалися лавини чуток навколо буцімто його потужного бізнесу: спорудження будинків, торговельних точок, гральних автоматів і закладів відпочинку та навіть колишньої худоб’ячої бійні.

Минулу неділю пан Мойсик зараховує до лічених у житті хвилин. Торік таке ж хвилювання проймало під час офіри односельцям дзвонів, тепер – від спорудженої за власний кошт дерев’яної каплички на честь 1020-річчя хрещення Руси-України. Чудового, скажу вам, храму в гуцульському стилі під гонтами. І місце відповідне! На перехресті п’яти центральних шляхів села, хто завітає сюди – відразу згадає про нетлінні речі, які мають бути завжди з нами.

– Запитуєте, яка ціна будови? – по-філософськи відповідає одному із журналістів доброчинець. – Її вартість безцінна.

Із Божою поміччю, хоч і не без труднощів, відзначають священослужителі, вдалося розташувати капличку там, де колись під березою вона стояла. Поряд тепер насипана стрілецька могила, неподалік пам’ятник Великому Кобзареві.

Того дня, зрозуміло, подія була у всіх на вустах. Крім святочного місцевого люду, до неї долучалися чільники снятинської і коломийської влади. Як годиться, доброчинцям неодноразово проспівали "Многая літа". Особливої подяки, закономірно, удостоївся В. Мойсик. Владика Івано-Франківський і Галицький Йосиф нагородив його за заслуги з відродження духовності в Україні орденом Святого Миколая Чудотворця.

– "Христос єднає Україну!" – це слова Президента з нагоди 1020-річчя хрещення, яке розпочала княгиня Ольга і продовжив її внук Володимир Великий, – поділився враженнями призвідець відкриття чи не першої в Прикарпатті каплиці-присвяти. – Так і сьогодні мирно висвячували свою нову культову споруду священики УПЦ КП й УГКЦ, що мають у селі приблизно однакову кількість парафіян. Ось так єдино маємо відновити неподалік могилу загиблого у Львові січового стрільця – це наступний крок.

А в тому, що добродій Мойсик уміє дотримувати слово, неодноразово переконувалася громада. Ось під час колишньої акції для забезпечення книжками бібліотек округу випадково пропустили Коломийську бібліотеку №3 для дорослих, що перед Воскресінцями. У цей вівторок недогляд, на радість її працівникам, ліквідовано. Сюди завезли кілька пакунків нових книг, яких заклад культури не бачив від 90-их років минулого століття.

Джерело: Василь Дем’янів, "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі