З пустого в порожнє

Мимоволі стаю свідком вуличної сценки. Прилаштовуючись у ряд зі своїм нехитрим крамом: торбинкою гороху, кількома пучками моркви, буряку, відерцем малин, молодичка допитується у сусідки справа:

— А міліція вже ганяла?

— Сьогодні ще не ходили, — охочіше пристає до бесіди сусідка зліва. — А ось учора тут ходила ціла делегація, навіть з міськради були. Щось рахували, допитувалися, чого торгуємо тут, на вулиці, не йдем на ринок. Але ж там місць і так усім не вистачить, та й болото яке!

Заходжу через центральний вхід на територію ринку. Дорога нагадує фронтову: після дощу вода не має куди стікати, ось люди і місять болото. Вільних столів, торгових місць не так і багато. Якби з вулиці всіх забрати, не помістилися б, бо їх учетверо більше. Хіба би з продовольчого ринку вступилися ті, хто торгує промисловими товарами. І їх треба ж кудись подіти. Та говорити про це, — що переливати з пустого в порожнє.

На ситуацію, схоже, ніхто не може вплинути. Міліція намагається виконувати свій обов’язок. У ниє є право притягати тих осіб, які торгують у невстановлених місцях, до адмінвідповідальності за статтею 160 Адмінкодексу. Та, схоже, їм самим це не до душі, бо, до прикладу, за минулий тиждень до суду скеровано лише вісім адмінпротоколів, людям довелося заплатити по 17 гривень штрафу. Це трохи наробило шуму, тому тепер, забачивши правоохоронців, молодички квапляться спакуватися, перейти в інше місце, поки триває обхід. А потім усе починається спочатку, стає на свої місця. Незважаючи на те, що з гучномовця на ринку безперебійно лунає попередження, що торгувати поза межами ринку забороняється, люди воліють розкласти свій крам на дорозі, на сухому вуличному асфальті, зауважуючи, що, перш ніж від них вимагати законослухняності, треба подбати про прийнятні умови торгівлі для всіх.

Автор: Квітослава СОНЯХ, "Вільний голос"
Обговорити на форумі