Дорожнеча лякає і чільників світу

На початку червня на Прикарпатті зафіксовано знову деяке підвищення порівняно із серединою травня середніх роздрібних цін на яловичину, сало, птицю (до 18 грн./кг), рисѕ Це засвідчують дані останнього моніторингу, який щодекади проводить Державна інспекція з контролю за цінами в області. Вартість решти продуктів зосталася незмінною, а то й дещо знизилася – зокрема на цукор, яйця (3,28 грн. за десяток), гречані крупи, свіжу капусту... Стабільно зростає ціна городини торішнього врожаю, що можна пояснити традиційною сезонною нестачею цієї продукції: картопля вже коштує 2,2 грн./кг, столові буряки – понад 7 грн., а морква – близько 8 грн. А також майже вдвоє дорожчі, ніж торік, перші полуниці (15 – 18 грн./кг) та закарпатські черешні (25 грн.), що зумовило пізніше через прохолодну погоду на два-три тижні порівняно з 2007 роком дозрівання ягід. Водночас за неперевіреною, але з достовірних джерел інформацією, найближчими днями слід очікувати й підвищення вартості (можливо, й істотного) соняшникової олії.

Ось такі наразі реалії й прогнози. Та непривабливі цінові тенденції на продовольчих ринках – не лише суто українська дійсність. Харчі дорожчають у всьому світі. Фахівці називають різні причини цього: кліматичні зміни, скорочення посівних площ, погані врожаї, що пов’язане й зі зниженням родючості земель, чому не запобігають уже й надмірні дози мінерального підживлення... Також значна частина сільгосппродукції йде на виробництво біопалива. Крім того, зі зростанням кількості жителів планети (у травні число землян сягнуло 6, 66 мільярда) збільшився й попит на продукти харчування.

Особливо зросла потреба у продовольстві у Бразилії, Росії, Індії й Китаї як найбільш густонаселених. Як мовиться в одному анекдоті, китайці вже їдять рис не паличками, як донедавна, а ложками. Тим-то, прогнозують експерти, дефіцит рису, навколо якого нині справжня цінова лихоманка, в найближчому майбутньому лише зростатиме.

Величезну роль відіграє, як ми вже писали, і спекулятивна складова, яка полягає в тому, що великі гравці, знаючи про зростання ціни на продукцію, купують її не для власного споживання, а заради подальшого перепродажу, що підтверджує аналіз глобальних ф’ючерсних ринківѕ Зрештою, хоч як, а ООН і Світовий банк (СБ) створили спільну робочу групу для боротьби з безпрецедентним зростанням цін на продовольство. Там вважають, що ці тенденції, зачепивши найбільш вразливі верстви населення, надто ж міську бідноту, вилилися у глобальний виклик світовій спільноті. "Швидкість, з якою відбулося збільшення цін на продукти, лякає ", – заявив журналістам, наприклад, управляючий директор СБ Хуан Хосе ДАБУБ, додавши, що підвищення вартості продовольчих товарів має довгочасний характер – "не тижні чи місяці, а два або три роки ". Але сам президент СБ Роберт ЗЕЛЛіК прогнозує, що світова продовольча криза триватиме ще довше – до 2015 р. У зв’язку з цим він закликав країни змінити політику в АПК, аби гарантувати постачання населенню продукції основних злакових культур. Передусім, за його словами, це стосується біопалива, яке потрібно виробляти не з зерна, як це тепер роблять, а з целюлози.

Однак Україна, схоже, таки веде перед у повзучій дорожнечі на харчі. Принаймні, як засвідчив минулої п’ятниці сюжет ТСН Студії "1+1 ", на найдорожчому в Європі продовольчому ринку в Каннах (Франція) свіжа городина коштує дешевше, ніж у Києві. У зв’язку з ціновим розгулом у нашій державі в іноземних посольствах почали виплачувати відповідні надбавки до зарплат своїм працівникам, які купують харчі на українських ринках та в маркетах... Які чинники впливають на динаміку зростання цін на продукти в нашій державі? Чи можна стримати цей процес?

– В Україні штовхає ціни вперед і така диспропорція, – стверджує вже відомий нашим читачам директор Науково-дослідного економічного інституту НАН України Олександр РОЗЕНФЕЛЬД. – Доходи населення від 2000 року збільшилися в декілька разів, а виробництво продуктів харчування – лише на відсотки. Крім того, регулярні соціальні виплати, зростання зарплат і нові обіцянки, своєю чергою, сприяють додатковим покупкам, що також призводить до нагнітання цін на харчі. Очікування ж людей на підвищення вартості продовольчих товарів – це теж один із чинників цінових стрибків. Воно наче сприятливий грунт для всіляких спекулятивних махінацій у торгівлі продуктами.

Проте, які б не були чинники, зростання цін – це завжди дисбаланс між попитом і пропозицією. І його можна усунути двома фундаментальними шляхами: або зменшити попит, або збільшити пропозицію. Скоротити виплати і заробітки неможливо, оскільки це призведе до опору середовища, який погубить будь-яку реформу. Але можна зафіксувати досягнутий рівень виплат і підвищень, і на найближчі декілька місяців зупинити додаткові нарахування. Для цього чільникам держави потрібно мати мужність казати людям неприємні речі. Але в умовах майбутніх виборів на ключові пости державним діячам нині не до економіки. Отже, перший шлях – наразі нереальний.

Другий варіант виходу з інфляційної кризи – збільшити пропозицію, наситивши ринок імпортними товарами. А це в короткій перспективі необхідне й можливеѕ Якщо ж узагалі нічого не робити і наш владний Олімп і далі перебуватиме у прострації, то зростання цін нагадуватиме рух до нескінченності.

P.S. Подорожчання продовольчих товарів, а також нафти й іншої сировини може викликати спіральне зростання цін і зарплат у всьому світі, що зумовить нові інфляційні оберти, заявив у понеділок президент Європейського центробанку Жан-Клод Тріше. А це навіює побоювання, за словами керівника Міжнародного валютного фонду Домініка Стросс-Кана, що світ чекають нові конфлікти, спровоковані голодними масами людей у найменш захищених країнах, надто ж в африканських...

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі