Дешевого цукру вдосталь, але цей продукт реалізують утридорога

Відтоді, як наприкінці березня ціни на цукор підстрибнули, вони так і зостаються на тому самому рівні – в середньому від 4,5 грн./кг на центральному продовольчому ринку Івано-Франківська до 5,2 грн./кг у деяких супермаркетах як обласного, так і районних центрів та інших міст. І це попри те, що з квітня на Івано-Франківщину з Держрезерву надходить щомісяця по 200 тонн цього продукту задля стабілізації цін на нього в торговельній мережі. Чому так сталося? Бо цукор із запасів вартістю всього 3,02 грн./кг ніхто з підприємців-торговців не вибирає – ні з квітневого, ні з травневого надходжень не викуплено жодного кілограма. Схоже, всім наразі вигідніше збувати цей товар дорожче. Отож і тримають ціну на нього. і це за нинішньої тотальної безконтрольності в державі продавцям доволі легко вдається...

– Вина за не вирішування проблеми завищених цін на цукор чи перебоїв з його наявністю в торговельній мережі лежить цілковито на керівниках райдержадміністрацій та міськвиконкомів, котрі не забезпечили вибирання цукру, – розповідає начальник відділу з питань цінової політики, розвитку торгівлі та послуг ОДА Марія ЯКИМЕЧКО.

– Більше того, на оптових базах області достатньо дешевого цукру, який закуплено через інших постачальників, а не в Держрезерві. І навіть за нижчими цінами ніж той, який надходить з державних засіків. Скажімо, ВАТ «Прикарпатський торговий дім» завіз 19 квітня цукор і відпускає його по 3,25 грн./кг (сюди входить і вартість доставки товару до крамниці, яку підприємство саме ж і здійснює). Такі ж самі ціна й порядок реалізації цього продукту й у відділеннях товариства в Долинському, Калуському, Рожнятівському, Надвірнянському, Коломийському районах. Також ВАТ «Крона» продає цукор оптом по 3,27 грн./кг в необмеженій кількості. По 3,3 грн./кг можна придбати його в приватних підприємців Долинщини, а ще дешевше, всього по 3 грн./кг – і в коломийських оптових торговців. Тобто ціна чи такого цукру, чи того, що надійшов з Держрезерву в магазинах мала б становити 3,5, максимум 3,8 грн./кг. У всякому разі не 5,2.

Та що маємо? Нині цей порівняно дешевий цукор не може дійти до покупця (скажімо, у тому ж «Прикарпатському торговомуѕ» за місяць реалізували тільки 20 тонн цукру, тоді як його «норма» у періоди жвавого торгу сягала і 15 т на день). Тому що в магазинах чи на ринках продають залишки старого, дорожче закупленого. І там прагнуть, як мовиться, будь-якою ціною реалізувати цей товар саме за такою вартістю. А відповідальні посадовці РДА й МВК, схоже, лише спостерігають за тим, як їм це вдається. Тим часом, як показала наша перевірка, тих залишків небагато – по 5 – 10 кілограмів. Отже, потрібно відповідно впливати на керівників таких торговельних закладів з тим, аби вони чи то уцінили ті нещасні рештки, чи відклали їх до інших часів, а натомість торгували цукром за нормальною ціною. Однак таких заходів чомусь ніхто не вживає. І то вже не просто недопрацювання, а злочин перед нашими краянами. З другого боку, необхідність створення запасів цукру напередодні сезону заготівель очевидна для кожного роздрібного торговця. А тим більше тепер, коли власного цукру з нового врожаю в області буде обмаль через різке зниження посівних площ солодких коренів...

У прикарпатському буряківництві справді склалася критична ситуація. Порівняно з 2007-м цукрові плантації скоротились утроє – посіяно лише 1,7 тис. га тієї технічної культури. Проти старих добрих часів, коли в регіоні вирощували цукрові буряки на 20 тисячах гектарів і збирали півмільйона тонн солодких коренів, – це майже цілковите згортання галузі. Навряд чи цієї осені запрацює ТзОВ «ВКФ «Аверс-93» (Городенківська цукроварня) – останній на Івано-Франківщині завод з переробки цукрових буряків.

Втім, це всеукраїнська тенденція. За прогнозами, цього року закриють чи перепрофілюють до півсотні українських цукроварень. І то стане ще одним результатом аграрної «реформи» в нашій державі. Правда, все-таки остаточно невідомо, як буде далі. Але вже зрозуміло, що урядові Ю. Тимошенко не вдалося зупинити падіння галузі запровадженням 550-гривневої дотації на гектар посіяних цукрових буряків. Адже, щоб одержувати не менше 400 ц/га солодких коренів, з яких починається рентабельність вирощування цієї культури, потрібно вкладати в кожен гектар до 7 000 грн. А таких грошей у державі немає...

Та це все не означає, що невдовзі ми зостанемося без цукру. Навпаки, зі вступом до СОТ нам не дадуть пропасти. Україна стане вигідним ринком збуту цього товару, скажімо, для Франції, агросектор якої спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків. Питання лише в тому, чи буде той імпортний цукор дешевшим за нинішній з Держрезерву, чи, навпаки, ще дорожчим, ніж 5,2 грн./кг. Але на це наразі ніхто не годен відповісти.

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі