Старуня: дослідження льодовикового періоду

Міжнародна наукова конференція, присвячена дослідженню всесвітньо відомих знахідок і відкрить викопної фауни в селі Старуні Богородчанського району, пройде в Івано-Франківську 15—17 травня.

Це село в Передкарпатті стало відоме на весь світ після знахідок в озокеритній шахті у 1907 і 1929 роках муміфікованих волохатих носорога, мамонта та інших тварин льодовикового (четвертинного) періоду. Виявилось, що Старуня — це Богом обласкана земля, де на невеликій 60-гектарній площі, яка нині є заповідною, зібрані родовища нафти, озокериту, солі, в яких і законсервувались останки фауни і флори доісторичних часів. Це справді унікальне місце, яких у світі мало. До того ж уже в наші часи після землетрусу у Вранче (Румунія) 1976 року тут виник єдиний у Карпатах грязевий вулкан.

Варто нагадати, що зібрані тут палеоботанічні й ентомологічні колекції опинились у Польській академії вміння у Кракові й у Львові. Тому дослідження потребують зусиль вчених двох держав. І не лише. Про важливість спільних дій у цій царині і про зроблене польськими й українськими вченими у першій половині минулого століття йдеться у книзі краківського професора Штефана Александровича «Старуня», перекладеній з польської і виданій стараннями Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Працювали над виданням колектив у складі професора техуніверситету Ярослава Гладуна, наукового співробітника Прикарпатського університету Володимира Куліша під керівництвом відомого науковця Олега Адаменка. Сама ж тематика наукової конференції стосуватиметься як Старуні — унікальної геологічної пам’ятки природи з викопною фауною і ландшафтного комплексу, так і перспектив організації бальнеологічної оздоровниці на базі грязевого вулкана. Зрозуміло, що учасники побувають у самій Старуні, де знайомитимуться і з самою пам’яткою, і з старунцями, які, за давнім українським звичаєм, зустрічатимуть гостей хлібом і сіллю. Можливо, із своєї соляної криниці.

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі