Пам'ятник коломийським прикордонникам у Черкаській області (фото)

Мало кому з Коломиян відомо, що в селі Легедзино Тальнівського району Черкаської області встановлено пам'ятник бійцям Окремої Коломийської прикордонної комендатури. Цей пам'ятник увінчує сповнені драматизму події 67-літньої давності. Тут в липні 1941 року вони піднялися в останню атаку, щоб ціною власних життів захистити підступи до Києва.

За наказом Гітлера 8 серпня Київ мав бути завойований і в ньому планувалося провести парад фашистських військ, на який збирався приїхати сам фюрер, а також вождь Італії Муссоліні. До місця основного удару в район Умані, Легедзино, Підвисокого було кинуто 22 повнокровні дивізії, включаючи елітні частини СС "Лейбштандарт Адольф Гітлер" та 49-й гірнострілковий корпус. І хоч наступ було затримано, парад все одно відбувся, але не в Києві, а на полі між Черкасами і Уманню.

В селі Легедзино було розташовано одразу два штаби: 8-го стрілкового курпусу генерала-лейтенанта Снєгова та 16-ї танкової дивізії полковника Міндру. Штаб корпусу прикривали три роти Окремої Коломийської прикордонної комендатури, якою командував майор Філіпов. З ними були невеликі групи зв'язковиків та снайперів. Прикордонну комендатуру посилили місцевою школою собаковедення - 25 чоловік і 150 службових вівчарок. Один із гітлерівських ударів було націлено саме на ці штаби.

Їх було п'ятсот чоловік. Жоден не здався в полон. Ніхто з них не зустрів наступний ранок. Довкола двигтіла земля і насувалися танки. Солдати мужньо відстоювали довірені їм позиції. Останнім бойовим резервом були треновані вівчарки місцевої кінологічної школи. І коли на полі бою залишалося всього кілька бійців, вони спустили собак. Дивно, але собаки не розгубилися від грому снарядів і реву двигунів, а кинулися на ворога. Ошалілі солдати вилазили на броню танків і відстрелювалися від знавіснілих собак.

Пам'ятник у селі Легедзино було зведено на гроші і за безпосередньої участі ветеранів Великої Вітчизняної війни із міста Звенигородка та жителів декількох сіл Тальнівського району.

Даний бій згадується у мемуарах німецьких офіцерів, які відзначають мужність і відданість радянських солдат. Та чому жодним словом не згадують цей подвиг автори підручників з історії України? Чому про них не згадують у своїх промовах можновладці Коломийщини?

Автор: Олекса Мельник
Обговорити на форумі