Весняне воскресіння Леся Гринюка

Довгий час письменник і перекладач Лесь Гринюк був забутим. Про нього не писали, не говорили й не згадували. І тільки через 55 років після його смерті завдяки небожеві заслуженому працівникові культури України, відомому педагогові Василеві Гринюку та журналістові газети "Червоний прапор" Михайлові Копиленку 18 березня 1966 р. опублікували обширну статтю.

Упродовж життя В. Гринюк збирав матеріали й документи про воскресінецького новеліста. Ця багаторічна наполеглива праця завершилася публікацією двох книжок - "Спалах блискавки. Слово про Леся Гринюка. Статті. Ессе. Новели. Спо¬гади" та збірки новел "Весняні вечори", відкриттям музею в селі, створенням Покутського фонду його імені.

Можна з певністю сказати, що новеліст, перекладач, редактор коломийської газети "Поступ", чернівецької "Буковини" і співробітник львівського "Діла" назавжди повернувся у рідне село. Його знають, досліджують і популяризують. Це підтвердили цьогорічні урочистості. Про життя і творчість нашого славного краянина розповів голова місцевої "Просвіти" В.Глаголюк, про діяльність Покутського фонду -Д. Гриньків. У Будинку культури вчителі та учасники художньої самодіяльності села інсценізували кілька новел Л. Гринюка з нагоди його 125-ліття.

Група літераторів та журналістів від'їжджали, коли сонце повернуло до Воскресінецької гори. Над Прутом високо в небі курликали журавлі, у променях Божого світила виблискував постамент письменника біля церкви. Він помер дуже молодим, у віці 28 років, але вічно житиме в пам'яті людей.

Автор: Богдан ТИМІНСЬКИЙ
Обговорити на форумі