Щука в парку

Коли в славному місті Коломиї запанувала комерціалізація і стало відомо, що ринкові відносини невідворотні, багато хто захвилювався. Далеко не всі, як романтики, бажали втілювати вічні прагнення. Про людське око вони, схвалюючи, кивали головою, мовляв, підтримують зміни, а в кишені тримали м'ясисту дулю.

Як настав дефіцит на все, своєю долею захвилювалася й Щука. Треба було убезпечити власне безхмарне майбутнє від усіляких випадковостей. Під час зимової сплячки хтось запхав у ставок електровудку. Струснуло "не слабо". Вижила, зате набула магічного впливу на оточення. Досить моргнути тричі лівим оком - ніхто не може їй відмовити. Та спершу треба сподобатися. Дуже. А оскільки справді видалася гарна та ще й мудра, то вирішила перебратися в річку Радилівку, що в центральному парку. Спокій гарантовано: риболовля тут заборонена, будівництво наче теж, а мальок не проблема для зубів хижака.

Із цією метою пішла до влади. Складно з першими демократами. Та пощастило, бо її власний колір нагадував "зелені" - такі популярні американські бакси. Далі - справа технічна. Навіть око не затерпло, як договір про оренду всього паркового комплексу в січні 95-ого успішно підписали.

Магія розцвітала. За використання зеленої площі Щука нікому й не думала платити, які наводити тут елементарний порядок. Кого запитаєш чи віднайдеш, коли новий господар десь гасає у воді. То там, то тут, то там, то тут...

Як на початку нинішнього віку капітально готували покутську столицю до ювілейного Гуцульського фестивалю, не на жарт сполошилася наша героїня. Від переживання очі налилися кров'ю. Щоб її не підсмажили, вирішила узаконити самовільне будівництво дерев'яної, що важливо, української колиби. Поки місто днювало й ночувало на алярмових ремонтних роботах, його керівництво 18 липня 2000р. дозволило виготовлення необхідної проектно-технічної документації. Мабуть, за гарний червоний ностальгічний колір очей Щуки.

Наступному "важнякові" з ратуші, який полюбляв ходити у вишиванці, теж неодноразово впадала в око рибина, коли він прямував у другу музичну школу через вічно дірявий місток, її блиск у сонячному промінні, яке пробивалося крізь шати цінних, але поріділих дерев, так нагадував захисну стрічку й кружальця на євровалюті. І мругнула Щука - і затвердив міськвиконком 17 січня 2006 р. акт держкомісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва кафе-колиби в міському парку ім. К.Трильовського загальною площею 209,5, основною - 142 квадратних метри.

Спокійно і тихо, як і в попередні роки, в центральній рекреаційній зоні міста падало листя. Хижака ніхто не турбував, а він і не думав платити за орендне проживання. Та актив громади прагнув порядку. Нова влада навіть терміново оголосила конкурс на кращий інвестиційний проект з відповідною інфраструктурою забудови та благоустрою парку. А як набридли радилівській квартирантці пенсіонери, які почали ґвалт, що вмирає на очах пам'ятка природи, залишена в спадок поколінню ще бабцею Австро-Угорщиною! І дерева гинуть, потребують догляду релікти, наприклад, гінкго, листочки якого люди збирають на ліки. І вода в Радилівці стала мутною...

Щука тепер каже, щоб не підловили, мовляв, готова покинути свою обитель. От тільки яка ціна питання - викуп колишнього кінотеатру "Комсомолець" площею 465,2 кв.м, щоб, буцімто, звести тут міський центр відпочинку згідно з раніше укладеним договором оренди. І що думаєте? Як тільки чиновники ратуші захопилися живучістю рибини, її, як тепер модно казати, підприємницькою жилкою впродовж 13 років, вона кліпнула три рази. І підсунули минулій, XXVI, сесії міськради ухвалити сприятливе рішення.

...І Щуку, як писав колись байкар, знову випускають у річку. Рідна класика, коломийська.

Довідка. Рішення XXVI сесії міськради від 26 березня, яке доповнює перелік приватизації в цьому році, надає перевагу викупу приміщення кінотеатру "Комсомолець" на території ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ "Міський парк культури й відпочинку" тільки одній фірмі. Не говорячи, що тим самим тут руйнують єдину господарську структуру рекреаційного осередку, слід наголосити: в договорі оренди чітко не обумовлено про таку перевагу, якої чомусь не бачать держслужбовці. Окрім того, претендент не забезпечив протягом 5 календарних днів розірвання договору оренди на парк Трильовського відповідним актом прийому-передачі, як того вимагала сесія. Проте без цієї передумови секретар міськради Ігор Граділь за відсутності мера все ж підписав рішення.

Тож тепер громадська рада при міському голові після Великодніх свят уважає за необхідне скликати спеціальне засідання коломийського активу, щоб з'ясувати майбутнє центрального парку міста. Буде він справді цілісним майновим комплексом чи його перетворять на різношерсті майданчики для узаконення самовільного приватного будівництва в обхід інтересів громади? Коломиянам залишать тільки одну пішохідну алею від колись чудового дендропарку, що наразі ще є народним надбанням?

Автор: Віктор КРИЛОВ'ЯК
Обговорити на форумі