Успіх сам не приходить

"Талановитий учитель завжди проявить себе у шкільному середовищі, засяє яскравим світлом, щороку потужніше, просвітить, обігріє багатьох, вкаже їм дорогу до гармонійного співжиття у світі, а можливо, і допоможе вибрати фах". Ці слова — преамбула до висновку про педагогічну та методичну діяльність учительки біології Гвіздецької загальноосвітньої школи МИ ступенів Вікторії Довгошиї. Звісно, мало бути просто добрим біологом. Треба жити своїм фахом — щоб отримати переконливу перемогу на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2008".

Вікторія Ярославівна (на фото) з теплотою згадує шлях, який крок за кроком наближав її до творчого тріумфу. Після Уманського педінституту повернулась у рідну школу. Біологія не випадково стала її покликанням: зростала в оточенні викоханих маминими руками буйноцвітів. У кабінеті, який перебрала від своєї посередниці Наталії Джанджалос, передусім, намагалася створити комфортні умови праці. Тепер її кабінет біології нагадує зелене царство і є найкращим у районі.

Одна за одною втілились у життя яскраві ідеї Вікторії Довгошиї. Довкола школи виросло густе зелене обрамлення, закладено шкільний дендропарк, створено й офіційно оформлено заповідне урочище "Шафран", через Інтернет дитяча громадська організація "Зелений світ" стала членом багатьох міжнародних та Всеукраїнських проектів. Вікторія Ярославівна та її учні неодноразово брали участь у різних екологічних конференціях, конгресах, зустрічах, тренінгах, всюди мали успіх і відзнаки. Недарма вчительці присвоєно звання методиста. Вона — голова шкільного методоб'єднання, керує школою молодих учителів біології та хімії району, організовує тренінги для колег з питань упровадження проектної технології викладання та екологічного виховання. Кому ж іще, як не їй, захищати честь рідної школи і району на конкурсі "Учитель року-2008"?

Ті майже чотири місяці підготовки й участі в конкурсі Вікторія Довгошия згадує, як сон. Успіх сам не приходить, — то була титанічна праця! Не зважаючи на здобутий уже досвід, на практичні уміння, довелось опановувати чимало нового. На конкурсну пропозицію інспектора райво Люби Угринчук і методиста райво Олени Бакай погодилась із однією умовою — що вони ж допомагатимуть.

І почалась підготовка. Для першого етапу треба було належно оформити документацію по висвітленню свого питання: "Функціонування цілісної системи екологічного виховання учнів через проектні технології". Треба було зібрати і систематизувати увесь напрацьований раніше досвід, оформити вагому папку, розробити уроки на основі місцевого матеріалу: Не одна ніч минула за комп'ютером, зате, каже Вікторія Ярославівна, вона значно підвищила свої технічні уміння. Тож і не дивно, що її доробок гідно оцінили: у першому турі рівних їй не було.

У другому турі треба було пройти тестування з біології, методики і психології навчання. Потім була ділова гра або майстер-клас "Я роблю так" із застосуванням мультимедійної системи. Опісля — мультимедійна презентація того проблемного питання, над яким працюєш. Дев'ятеро кращих учасників конкурсу (із 17 представників кожного району області) проходили до наступного туру змагань. Звичайно, серед них була і Вікторія Довгошия.

Другий етап вимагав практичних і методичних навичок: конкурсанти давали відкритий урок у Богородчанській школі. Мали одну ніч для підготовки. Вікторія Ярославівна підготувала урок "Загальна характеристика голонасінних рослин". По суті, це був ще один мультимедійний проект, який вона потім гідно захистила перед поважним журі. Хвилювання, очікування результату — і Вікторія Довгошия у числі п'ятьох достойників — у фіналі. Завершальний етап конкурсу відбувався у приміщенні Івано-Франківської гімназії. Все було дуже урочисто і піднесено. Бліц-турнір, у якому треба було без вагань відповісти на різні запитання.

Завдання на кмітливість і головне — творча презентація себе самого. За тих п ять хвилин, відведених на знайомство залу з конкурсантом, глядачів могло вразити тільки щось оригінальне. Вікторії Ярославівні в цьому допомогли колеги Наталія Григорчук, Марія Фреюк, Ганна Апостолюк та... 6-річний онук Вадим, їхня творча група підготувала таку . цікаву "Візитку", що її не. залишив без уваги жоден оператор чи журналіст.

Чи сподівалась наша героїня на перемогу? Каже, що на перше місце не розраховувала. Був цікавим сам процес, підготовка до різних конкурсних завдань. Але коли почула рішення журі — хвиля емоцій просто накрила її з головою. Авжеж, приємно усвідом¬лювати, що ти, вчитель сільської школи, стоїш на цілу голову вище колег із міських чи спеціалізованих навчальних закладів.

Такий успіх, вважає Вікторія Ярославівна, був би неможливим без глибокого розуміння і підтримки її в цей період усім районним відділом освіти і особисто начальником Іваном Терлецьким. А Олена Бакай, як образно висловилась пані Вікторія, узагалі забезпечувала надійний тил, коли вона була на передовій. Настрій, енергетика, налаштованість на успіх, позитивні емоції конкурсантки — про все це дбала Олена Бакай. їй допомагали всі. Пан Микола, географ з Раківчика, навчив робити мультимедійні презентації. Люба Угринчук — створювала комфортні умови для участі в конкурсі, вчителька фізики з Сопова Галина Володимирівна забезпечувала доїзд, терпляче чекала і вболівала за конкурсантку. Вона мала потужну групу підтримки на всіх етапах, колеги-біологи нашого району підтримували. Допомагали навіть учні: десятикласники Микола Матейчук, Ігор Качурак, Андрій Ковбаснюк і семикласник Костя Хожай навчили Вікторію Ярославівну бути з комп'ютером на "ти". Отож, каже вона, з такою підтримкою соромно було б не виграти! І щиро дякує усім, хто вболівав за неї.

Після перемоги в обласному турі конкурсу Вікторія Довгошия побувала й на першому етапі Всеукраїнського туру. В Судаку, на березі моря, зібрались переможці з усіх областей України. Пройшли досить важке тестування, провели майстер-класи, презентували свою ділову гру, поспілкувались із членами журі. Наступний етап має відбутись за кілька днів, теоретично шанси на успіх у нашої героїні є добрячі Але вона вважає, що головне уже сталось. Найвагоміша перемога нею вже досягнута, її рідна школа прозвучала на всю область, а власна самооцінка значно зросла. Стежкою, яку вона протоптала, упевнено йдуть її учні. її донька Тетяна теж обрала мамин фах, закінчує магістратуру біофаку, викладає біологію і хімію у Гвіздецькій школі. Мабуть, це і є справжній життєвий успіх.

Автор: Валентина БЛИЗНЮК
Обговорити на форумі