Людина, яка осідлала час

Просторові й часові межі перебування на цій розтривоженій землі людей з "високовольтною" творчою напругою завжди розширені. Вони не впираються в місцезнаходження митця, як не впираються в час.

Таким є світ коломийського художника, скульптора, поета Василя Андрушка (на фото), учасника багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок (зокрема, у Відні, Парижі, Версалі, Коєні, Бухаресті, Любліні), симпозіумів скульптури. Роботи його знаходяться в приватних колекціях у США, Канаді, Нідерландах, Польщі, Роси, Австралії, в музеях України. Малі форми дерев'яних скульптур та левкаси митця розлітаються по світу і вже йому не належать. Бо вони дихають повітрям вічності. Бо черпає художник свої сюжети зі вселюдської архаїки, зі споконвічних архетипів: птах, риба, кінь, козак (цілий серійний блок Мамаїв), жінка (як спокусниця і як прародителька), біблійні образи, образи великих тіней минулого.

До свого 55-літнього ювілею митець облаштував виставку робіт, відкриття якої відбулося в музеї писанки. Гостей зійшлося пребагато, в їх числі — художники з Івано-Франківська, Снятина, Косова. Івано-франківський скульптор Богдан Гладкий подарував ювілярові його портрет — гіпсову голову переконливих розмірів.

Привітав Василя Андрушка єпископ Микола Сімкайло, вручив грамоту від греко-католицької єпархії та "золотий тризуб". Від імені міського голови похвальне слово виголосив заступник мера Василь Прокіпчин.

Вітали ювіляра наукові працівники музею Гуцульщини й Покуття, викладачі й студенти Коломийського інституту Прикарпатського університету, де митець працює, члени Національних творчих спілок, лідери громадських організацій, численна гвардія прихильників його багатогранного мистецтва.

Василь Андрушко ігнорує тимчасовістю, перехідними псевдоцінностями, які баламутять несформований розум, доколупуючись своїм різцем до вічних тем, християнських вартостей. Образи його робіт символічні. Здається навіть, що ним час не керує. Він керує часом. І час не противиться.

Автор: Андрій МАЛАЩУК
Обговорити на форумі