І школярі садили ліс

Однієї погожої весняної днини на запрошення Івана Равлюкя, директора Коломийського держлісгоспу, місцеві журналісти відправилися у рейд — подивитися, де і як садять дерева. Тоді надворі було сухо, а в голому лісі, котрий ще до ладу не прокинувся від сну, — вогко і в'язко. Зате обабіч лісової дороги розкинулися суцільним килимком і перегукувалися нечутним дзвоном весняні первоцвіти.

У Шепарівському лісництві, куди ми завітали насамперед, у шостому кварталі, виділі 21 на площі 1,1 га, де торік провели суцільну рубку, садили саджанці дуба звичайного (1356 шт.) і червоного (1356), ясеня звичайного (954). Стандартні дворічні саджанці — це зовсім малі патички ЗО см завдовжки. Трактор прокопує канавки почерез 3 м, а патички втикають у землю і відразу загортають через кожен метр. Так що серед ріща, котре ще залишилося від вирубки, їх навіть і не видно.

Із цього лісу направляємось в інший — печеніжинський. Але не встигли ще виїхати на трасу, як лісову дорогу перебігла косуля, а збоку від нашого автомобіля поважно пропланував птах із розряду орлиних: чи то орел, чи беркут, а може, — сокіл. Поки ми з одного кутка району добиралися в інший, хмари почали збиратися докупи і перші краплі дощу забарабанили у вітрове скло.

У Печеніжині, вище нового селищного цвинтаря в урочищі Сосни, в кварталі 54, сьомому виділі, на площі 2,4 га під орудою і допомогою дорослих садили ліс школярі Печеніжинської школи І—ІІІ ступенів: по два ряди дуба звичайного і червоного, один ряд ясеня звичайного. З'ясовується, що школярі вже роками допомагають лісництву, адже у старших класах на трудовому навчанні вивчають предмет "лісівництво". Саме цього року відзначатимуть сорокаріччя, відколи його запровадили. А того дня дванадцять хлопців (дівчат не брали) проходили виробничу практику.

Дощ припустився дужче, і завершивши посадку молодих деревець, хлопці притьмом сховалися під тентом вантажівки.

— Ми щороку заліснюємо ті площі, котрі перед тим вирубали, — коментує побачене нами директор держлісгоспу Іван Равлюк. — І мушу зазначити, що у нашому підприємстві приріст деревини перевищує вирубку.

Тож якщо не трапиться нічого лихого, ліс завжди буде поруч з нами.

Автор: Олег ПРОСКУРЯКОВ, "Вільний голос"
Обговорити на форумі