Жінка - це не лише діти й кухня

У першій половині квітня громадська організація "Союз українок" відзначатиме 90-ліття від часу свого створення в Галичині. Тоді, наприкінці 19 століття, коли повітря в Європі починало пахнути революціями й війнами, сенаторка польського сейму Олена Кисілевська організувала патріотичне жіноцтво Галичини для праці на громадській ниві. У роки радянської займанщини товариство перестало функціонувати.

На теренах Коломийщини "Союз українок" відродився 1989 року з ініціативи Христини Машталер, Анни Ластовецької, Лідії Ріпецької, Богдана Волошинського та інших. Першим головою було обрано Наталію Монастирську. Тепер союзянок очолює Марія Гнатюк (на фото), енергійна, освічена жінка з широким колом зацікавлень, незважаючи на свій негуманітарний фах математика-програміста.

А гуманітарієм, як на те, бути зовсім не доконче, — переконана пані Марія. Серед 28 жінок, приналежних до "Союзу українок", є лікарі, бухгалтери, народні умільці. Мають союзянки свої осередки в Отинії, Корничі, Спасі, Дятьківцях.

Бракує нині організації приміщення, де вони могли б збиратися, накреслювати плани заходів. А треба сказати, що жінки беруть найактивнішу участь у всіх громадсько-політичних і культурних заходах міста й району, вони є учасниками усіх всеукраїнських з'їздів організації. Чимало заходів ініціюють самі. Цікавою була організована ними виставка "Обереги з неволі", на якій демонструвалися художні вироби жінок-каторжанок, причому, виготовлені не під лагідним сонцем Батьківщини, а на чужій непривітній землі. (Особливу увагу глядачів привернула вервечка з хлібних скоринок яку виготовила бабця Марії Гнатюк Марія Пригродська, з тією вервицею її й поховали).

Свого часу союзянки щиро опікувалися долею поета Тараса Мельничука — ще задовго до офіційного його визнання (вже тоді вони знали, що "бунтівник з Уторопів" — не лише колишній політв'язень, а надзвичайно талановитий і самобутній поет. Саме цей факт слід мати на увазі освітянським організаторам вечорів його пам'яті). Сьогодні союзянки ініціюють виготовлення меморіальної дошки Мельничуку, яку обіцяв профінансувати голова осередку УНП Ігор Слюзар; за саму роботу візьметься коломийський скульптор Василь Андрушко. (От тільки ніяк з місцем не визначаться, адже проживання поета в Коломиї не мало прив'язки до жодного будинку).

Треба ще зауважити, що "Союз українок", попри іронію скептиків, на пенсію не збирається. З метою "додати свіжої крові" йде процес формування організації Молода союзянка", куди належатимуть дівчатка до шістнадцятилітнього віку.

У найближчих планах — відродити журнал "Жіноча доля". А ще — випустити збірник про видатних і просто відомих жінок Коломийщини.

Марія Гнатюк готується до виставки автентичної вишивки 20—30-х років минулого століття в Івано-Франківську. Ну, а найбільше цими днями союзянки націлені на проведення у квітні Всеукраїнської науково-практичної конференції "Український жіночий рух: історія і соціокультурна перспектива".

Автор: Мар'ян ЯРИЙ, "Вільний голос"
Обговорити на форумі