Узаконена боротьба з природою
Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2008-03-25 10:27:51
Виборюючи своє місце під сонцем, людство вже давно втрутилося в дарвіністський процес боротьби за виживання. Та ж ромашка, котра милує око десь на узбіччі дороги чи у вуличних продавчинь, є водночас шкідником для культурних рослин, якого нещадно винищують на полях. Зокрема, й про це ведемо мову з начальником державної інспекції захисту рослин Коломийського району Михайлом ТОМАЩУКОМ.
— Чим саме займається очолювана Вами служба?
— У завданнях нашої інспекції — контроль за захистом рослин від шкідливих організмів — кліщі, комахи, мікроорганізми, різні хвороби, бур'яни. І хоча в сфері інтересів інспекції всі рослини, і лісові дерева, і чагарники, і квіти, та основний наголос все ж робимо на захисті сільськогосподарських рослин. Вивчаємо також ринок пестицидів, проводимо відповідну експертизу — здаємо на аналіз для виявлення підробок, вивчаємо баланс потреби і надходження пестицидів у районі. Організовуємо впровадження інтегрованої системи захисту рослин, нових технологій вирощування сільськогосподарських рослин із мінімальними затратами пестицидів. Організовуємо спостереження за фітосанітарним станом рослин, беремо участь у розробці прогнозів поширення шкідників, хвороб, бур'янів.
— І в чому саме полягає спостереження?
— Виїжджаємо на базові господарства, а саме: дослідну станцію. АТЗТ "Степан Мельничук", ПАФ "Вільна Україна". ТзОВ "Корнич". тому шо всі вони вирощують усе коло сільськогосподарських культур. На їхніх полях візуально визначаємо загальний стан рослин. Так. торік нам вдалося вчасно виявити пошкодження кукурудзи стебловим кукурудзяним метеликом. Відповідну інформацію щомісяця передаємо в область, інспекцію і в РДА.
За 2007 рік обстежено, задля виявлення зараження шкідливими організмами, сільськогосподарських угідь на площі 180 тисяч гектарів (при плані — 175.4 тис). Можна також констатувати, що розплідниками шкідливих організмів є невжитки. межі. Так, зросла кількість хлібної жужелиці, дротяників, медведки. А загалом, поширеними у наших краях шкідниками є ріпаковий квіткоїд, попелиця, льонові блішки, мишовидні гризуни, плодожерки, більш відомі як яблучні черв’ячки, капустяний білан, кліщі. На зернових поширені такі хвороби, як кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз, септоріоз, борошниста роса, фітофтора картопляна. Серед бур янів — осот, куряче просо, пирій, хвощ польовий, лобода, підмареник чіпкий, ромашка, берізка, лишай сизий, талабан. І хоча серед них є чимало лікарських рослин, але на полі — вони шкідники.
— Чималий перелік шкідників, за котрими треба пантрувати та й боротися...
— Торік проведено боротьбу на площі 8068 га: з хворобами — на 3049 га, шкідниками — 11219 га; протруєно 1728 тонн насіння ярих і озимих зернових. Восени проводили внесення пестицидів: проти підмареника ціпкого — 505 га, пирію — 558 га, ріпакового фолікуру — 230 ra. Здійснюємо контроль за проведенням вчасної боротьби зі шкідливими організмами, а непутящим господарям, котрі баряться, можемо і припис дати. Забираємо також проби протруєного насіння, ґрунту, води з місць, де вносили гербіциди, і самі препарати для передачі їх у Закарпатську токсикологічну лабораторію. Контролюємо крамниці (а їх чотири у місті), які торгують пестицидами, чи зареєстрований їхній товар в Україні, чи має сертифікат якості.
Надаємо усні безкоштовні консультації (тел. 5-08-78) щодо боротьби зі шкідниками, а також — практичну допомогу для регулювання обприскувачів пестицидів (забагато — зле, замало — ефекту не буде). Навчаємо людей, які працюють з пестицидами, правильному поводженню з цією отрутою.
Усю цю роботу здійснюють два працівники. Крім мене, у відділі ще працює провідний спеціаліст Тетяна Соповська.
— Які ще методи захисту рослин існують, крім пестицидів?
— Загалом, існує п'ять напрямів захисту рослин: агротехнічний (наприклад, лущення стерні), біологічний (наприклад, тихограма — муха, котра знищує інших шкідників), фізичний (звичайний обробіток землі, так би мовити, сапа в руки), механічний (грамотне застосування сівозмін) і, нарешті, хімічний, якому ми присвятили стільки часу.
Автор: Олег ПРОСКУРЯКОВ, "Вільний голос"
Обговорити на форумі