Де народився Анатоль Курдидик

Ім'я та творчість Анатоля Курдидика, популярного львівського, а пізніше українського письменника у Канаді, журналіста і редактора, нині відоме небагатьом. Але це не завадило краєзнавцям і дослідникам внести його у список знаменитостей.

Анатолю Курдидику з місцем народження пощастило більше, ніж його творам, принаймні, відомо про три населені пункти, де він міг народитися: Бовшів Галицького, Марківка Коломийського районів (Марківці? Маркова?) та село Підгайці Пустомитівського району Львівської області. На це вказують такі видання, як "Рогатинська земля", том другий (1996), "Міста і села Галицького району" (2001), "Письменство на Коломийщині" (1993), "Коломийський азбуковник" (2000), "Українська журналістика в іменах", випуск II, 1995 та інші.

Насправді у жодному з названих населених пунктів він не народився. Львівський дослідник Іван Банах простежив роки священичого служіння батька письменника отця Петра Курдидика (1877-1919) і на підставі метричних записів установив, що Анатоль-Юліан з'явився на світ 24 липня 1905 року в місті Підгайці в Тернопіллі, де отець Петро був сотрудником церкви Успіння Пресвятої Богородиці від 1905 до ЗО вересня 1908 р. Тут народилися ще двоє його братів: Рафаїл-Ярослав, письменник і журналіст, - 6 березня 1907 р. та Микола-Мирон 7 вересня 1908 р.

А як же Бовшів і Марківка? І перше, і друге залишило свій слід у житті письменника. Рід Курдидиків відомий у Бовшеві ще з XVIII століття. Не випадково А. Курдидик своє перше оповідання підписав як Анатоль Бовшівський.

Після смерті чоловіка Стефанія Курдидик жила у Марківці. Сюди не раз до війни приїжджав Анатоль. З прізвищем матері також плутанина. Відомо чотири варіанти: Стебельська, Стеблинська, Стеблецька і Стеблицька. Сам А.Курдидик пише, що мати походила з давнього шляхетського роду де Остоя.

У фондах обласного державного архіву Івано-Франківської області є дані про священика Домініка Остоя Стеблецького (1830-1914 рр.). У шематизмах греко-католицької церкви ХІХ - першої половини XX століть згадують сім священиків Стеблецьких, але жоден із них не служив у парафії Молодятина, до якої належала Марківка, і, крім о. Домініка Стеблецького, ніхто недописував до свого прізвища приставку де Остоя.

Як установив Іван Банах, Стефанія була дочкою Рафаїла Стеблецького і Вільгельміни Колянковської. У шематизмах Королівства Галичини і Лодомерії з Великим Князівством Краківським Рафаїл Стеблецький згадується як концепіст (молодший урядник) податкового уряду. У 1874-1879 роках він працював у Львові, а в 1882 р. згадується як концепіст Станіславівського податкового округу, до якого належало сім повітів (Коломийський не входив). Ураховуючи посаду Рафаїла, важко припустити, щоб саме у Марківці, як вважали досі, народилася його дочка Стефанія. Колянковські, з яких походила баба Анатоля Вільгельміна, був одним з найпоширеніших священичих родів. За півтора століття з нього вийшов 21 (!) священик, але ніхто з них теж не служив у парафії Молодятина.

Анатоль Курдидик помер 25 червня 2001 р. на 96 році життя у Вінніпезі і похований у селі Вайта на півдні канадської провінції Манітоба.

Частково білі плями в житті і творчості Анатоля Курдидика заповнює книга "Три королі і дама" (Львів: Тріада плюс, 2007), у якій вміщено вступні статті Степана Колодницького і Василя Габора. Але, не заперечуючи родинних зв'язків Стеблецьких з Марківкою (сам Анатоль Курдидик назвав одну із своїх статей "Не викреслюйте мене з Коломийщини" ("Коломийський вісник" від 16 січня 1991 р.), пошук місцевості, де народилася Стефанія Курдидик, як і встановлення імені її діда священика ще чекає на свого дослідника.

Автор: Михайло СТУЛЬКІВСЬКИЙ, лауреат обласної премії імені Івана Вагилевича
Обговорити на форумі