Вінок шани Барвінському

Темне густе волосся обрамлює високе чоло. Погляд сумних очей глибоко проникає в душу. Василь Барвінський... Його доля, як й інших музикантів, життя і діяльність яких піддані тяжким випробуванням, трагічна і складна. Як підкреслила організатор і ведуча вечора вшанування 120-ої річниці від дня народження В. Барвінського, який відбувся в дитячій музичній школі №1, Наталя Симчич, без його мистецької спадщини важко змалювати цілісну картину музичної культури Західної України. Композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент... Понад 30 років директорував і був педагогом Вищого музичного інституту імені Лисенка.

Народився в Тернополі в сім'ї невтомних діячів освіти. Навчався у львівській консерваторії, празькому університеті, на філософському факультеті Карлового університету. Керуючи хором товариства "Боян", популяризував українську музику в Західній Україні. Читав лекції в містечках Галичини, в Києві, Празі. Будучи в 30-их роках одним із засновників і головою "Союзу українських професійних музик'1, став на захист .прав прогресивної інтелігенції. Він - депутат перших Народних зборів Західної України, професор і директор львівської консерваторії... 1948 року внаслідок брудних змовницьких наклепів - його арештували. "Особим совєщанієм" засудили на кару смерті, яку пізніше замінили 25 роками таборів. Не минули безслідно два довгих роки жахливих допитів і слідства. Композитор майже повністю втратив слух, а пам'ять повернулася аж через шість років. Усю творчу спадщину конфіскували, більшість рукописів спалили у Львові. Тільки через 10 років повернувся з мордовських таборів до Львова, де відновлював по пам'яті свої знищені рукописи. До кінця своїх днів (помер 1963 р.) Барвінський був активним у музичному житті Львова, безоплатно консультував піаністів-викладачів та учнів, хоча перебував у нужденних матеріальних умовах. Покірно ніс важкий хрест долі - доглядав розбиту паралічем дружину Наталю, доньку відомого фізика Івана Пулюя.

1964 р. Барвінського реабілітовано. Відтоді, з великою перервою в десятки років, почалося офіційне відновлення його ролі в українській музиці. Скромну лепту у відродження фортепіанної спадщини композитора, як зауважила ведуча, вкладають учні та викладачі Коломийської ДМШ №1 щорічними передріздвяними конкурсами на краще виконання колядок в обробці Василя Барвінського. Вагомий внесок у популяризацію його творчості зробили учні школи Христина Стефанюк, Тетяна Єлисеєва, Христина Бойчук, Юрій Венгринюк, Оленка Михальчук, Емілія Пригродська, Соломія Пеца-Ославська, Надя й Оксана Граб (клас викладачів Марти Томенко, Любові Хомич, Анжели Данилюк, Веслави Ясіновської, Наталі Симчич) які грали твори композитора на концертах у місті над Прутом, конкурсах в Івано-Франківську, Ужгороді, Києві...

Виконання варіації та фуги з "Української сюїти" В.Барвінського в Коломиї Надею Граб стало своєрідною символічною аркою між 20-30 роками і сучасністю, між шанованими виконавцями попередніх поколінь і юними, які тільки почали свій шлях у світі музики. їхнє майстерне виконання присутні переглянули у відеозаписі, як і спогади Галини Грабець, яка була ученицею В.Барвінського.

Упродовж вечора пам'яті звучали його дитячі фортепіанні твори у виконанні Іннеси Юзюк, Оксани Пискор, Христини Явдошняк, Юлії Захарук, Тетяни Сончак. Щирих зусиль у підготовці заходу доклав Ярема Кукіль із медколеджу, який сприяв перегляду відеозаписів.

Великі урочистості вшанування пам'яті Василя Барвінського відбулися і в Івано-Франківську, де успішно виступили коломийці: скрипалі Олеся Романів і Богданка Савчук (клас викладача Анжели Микитюк) та лауреатка обласного конкурсу ім.В.Барвінського піаністка Соломія Пеца-Ославська (клас викладача Любові Хомич).

Автор: Мирослава ГРУШЕВСЬКА, "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі