Мистецтво хлібороба

Сьогорічна весна на Івано-Франківщині буде ранньою, стверджують спеціалісти. А це означає, що рільникам області доведеться найближчим часом швидкими темпами не лише заробляти в ґрунт насіння ярини, але й майже одночасно підживлювати та доглядати посіви озимих культур, захищати їх від шкідників та хвороб. Але в тому й полягає мистецтво хлібороба, щоб і за несприятливих агрокліматичних умов умудритися виростити належний урожай, вважає начальник державної інспекції захисту рослин в Івано-Франківській області Степан КОРЖАН. Ось як він характеризує обстановку у прикарпатському агросекторі:

Ймовірно, матимемо доволі раннє відновлення вегетації рослин. Це добре для рільників, але й створює додаткові проблеми. Наші обстеження засвідчують, що на засіяних полях панує підвищений інфекційний фон. Зима була теплою, тож у ррунті збереглося чимало шкідників. Спостерігається сильна засміченість посівів і зимуючими бур’янами. Це вельми дужі рослини, що швидко ростуть. Отже, вони становитимуть неабияку небезпеку для культур, якщо не вжити завчасно заходів. Потрібно вже створювати запаси відповідних гербіцидів. Але не яких-будь, а саме дво-трикомпонентних препаратів новітнього покоління високої якості. І не чекати, щоби бур’яни почали рости. Ці отрутохімікати можна вже застосовувати. Головне, щоби температура повітря була не нижчою + 5 градусів.

Стійкість сільгоспкультур проти хвороб та інших загроз їхньому ростові й розвиткові залежить і від того, чи вчасно їх забезпечать належною поживою. За даними НДі захисту рослин, у наших умовах обсяг урожаю буквально всіх сільгоспкультур, які ми вирощуємо, дуже лімітує якраз брак поживних речовин у ррунті. Втім, цього року там, де озимина в доброму стані, вносити міндобрива під зернові наразі недоцільно. Це можна зробити дещо пізніше, у фазі формування колосся, скажімо. А от ріпак потрібно було підживити на кінець лютого. Схоже, аграрії області прогавили найоптимальніші терміни для цього. Проте добре б і тепер подбати про те, ніж взагалі нічого не зробити і в результаті втратити третину чи й більше врожаю.

Але найдужче турбує тенденція, що спостерігається рік у рік. У більшості господарств звикли заробляти в грунт недоброякісне, а то й хворе насіння, або й здорове, але не оброблене відповідними препаратами, тобто не підготовлене до сівби. Приміром, навіть у найкращих сільгосппідприємствах Городенківського, Снятинського, Коломийського районів, за даними фітоекспертизи, насіння пшениці на два–десять відсотків уражене сажкою. Посіяти таке зерно – це втратити до 60 відсотків урожаю. Пора нашим господарям переламувати цю тенденцію, брати приклад з іноземних інвесторів, які не самі готують насіння, як ми, а купують його у спецгоспах. Причому лише таке, що занесене до відповідного реєстру, якість якого підтверджена висновками насіннєвої інспекції, й обов’язково протруєне.

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі