Вони з 70-х...

Коли запрацювала виставкова зала Косівської регіональної організації Національної спілки художників України, мистецьке життя районного центру значно пожвавилося. Виставляти свої творчі доробки почали не тільки художники з Косівщини, а й з інших міст України. Недавно тут діяла виставка «Ми з 70-х», організована зусиллями заслужених художників України Степана Бзунька та Івана Кочержука. Відомі в Україні та за кордоном художники Василь Андрушко, Микола Грималюк та Мирослав Ясінський привезли до Косова свої роботи, аби показати містечкові своєї юності зразки сучасного українського мистецтва.

Косів зростив не одне покоління художників, які нині хоч і живуть повсюди в Україні, але мають поміж собою особливий зв‘язок, на який не впливають ані відстані, ані час. Чи то спомини про юність, чи особливо творча атмосфера нашого містечка час від часу повертає колишніх студентів до Косова. Хоч і 70-ті роки загалом не були сприятливими для розвитку національного мистецтва, але дух шістдесятників тоді ще витав, та й вроджений патріотизм був притаманний багатьом викладачам і їх вихованцям. Це й визначало тематику й стилістику майбутніх художніх робіт Василя Андрушка, Миколи Грималюка та Мирослава Ясінського. Своїм професіоналізмом ці художники завдячують першим викладачам — Анатолієві Калитці, Віталієві Соломченку та Миколі Сализі. Далі формування мистецького вміння та світогляду трьох приятелів було пов’язане з факультетом проектування інтер‘єру та меблів Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва.

Василь Андрушко, уродженець с. Ланчина Надвірнянського району, а нині викладач факультету дизайну Коломийського педагогічного інституту та коледжу, свої мистецькі образи втілює в дерев‘яних скульптурах та малярстві. Його скульптура «Мойсей» наче виринає з часів Світовида. Вона, як і зображення давнього українського божества, знайденого у Збручі, творить образ предка, який володіє світом. Малярство уродженця Косова, нині викладача Львівської національної академії мистецтв Микола Грималюка з його невгамовним рухом ліній, тривожним мерехтінням тонів, багатоголоссям кольорів і відтінків демонструє такі живописні композиції, які можна порівняти з музичними поліфоніями. Найемоційнішим твором експозиції є, мабуть, саме його робота — портрет Тараса Шевченка з пронизливим поглядом і сумними очима. Таке трактування українського пророка знаходимо хіба що у вітражі, який створили Алла Горська, Опанас Заливаха та їх колеги для Київського університету. Того погляду Шевченка, як відомо, не витримали можновладці 70-х, і вітраж було знищено...

Роботи, намальовані на левкасовій основі з поєднанням різьби та золочення, які створив Мирослав Ясінський, уродженець с. Ковалівки Коломийського району, а нині викладач факультету дизайну Коломийського інституту та відділу образотворчого мистецтва Коломийського педагогічного коледжу, — наче згустки найкращого в народному мистецтві, але зі своєрідним синтезом традиції й новаторства. І в той же час полотна одного автора — М. Ясінського є дуже різноманітні за манерою виконання й тематикою.

Виставкове турне «Ми з 70-х» містами та містечками Галичини, на переконання косівських митців та інтелігенції, здійснює важливу культурно-просвітницьку роботу, адже активізує мистецьке життя, поширює нові творчі ідеї, пробуджує національну свідомість.

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі