Сила громничної свічки

У день Стрітення Господнього в церквах святять воду і свічки. Посвячені цього дня свічки називають громничні, бо їх запалюють і ставлять перед образами, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічі дають в руки вмираючому під час читання відхідної молитви.

У день свята, прийшовши з церкви, люди запалюють громничну свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив. У деяких районах України, зокрема на Гуцульщині, добре знають, що стрітенську свічку треба дати помираючій людині, щоб душа її щасливо розлучилася з тілом, досягла Царства Небесного і перебувала там у вічному Світлі. Діти, котрі не догледіли батьків, і ті померли без свічки, відчувають великі докори сумління. Ці свічки слід запалювати і під час критичних ситуацій, у хвилини різних напастей і нещасть.

Свічки, не лише стрітенські, а й звичайні, офірні, що їх продають у храмах, повинен освятити священик. Між освяченою свічкою і неосвяченою є велика різниця. Неосвячена свічка — це просто вогонь, що горить не на славу Божу, а освячена — це істинне Світло слави Божої. Окрім цього, людина, яка купує в храмі свічку, приносить свою жертву Богові. Таким чином, поєднується жертва Богові із Світлом для слави Божої. Дуже корисно запалювати свічки вдома перед іконами і молитися при вимкненому електричному світлі. Бо ворог роду людського, за вченням святих отців, боїться Світла Христового — запалених свічок, лампадок — і в той час не має сили підступити до людини.

Джерело: "Галичина"
Обговорити на форумі