Анонімна черга за вкладами Ощадбанку

Почувати себе захищеним - ось найголовніше, чого потрібно від держави громадянину. І коли європейцю стабільність гарантує його країна, то для українців таке благо завжди було на вагу золота, чи то, сьогодні, на вагу однієї тисячі гривень, які повертає Ощадний банк. Багатолюддя біля кас - наче відлуння "найщасливіших" днів нашої історії. Цікаво, що ж за почуття переповнюють літню людину, яка відстояла в довжелезній черзі не годину, а майже добу, щоб спочатку зареєструватися, а потім ще один день витратила, щоб нарешті отримати заощадження?

Думки з приводу "тисячі від Тимошенко" в коломиян різні. Одні вважають, що це піар-акція перед майбутніми президентськими виборами, інші кажуть, що нарешті хоч хтось згадав про зобов'язання перед народом. Ще інші бояться, що не встигнуть до 25 грудня забрати свої гроші, адже із 124 тисяч вкладників коломийського відділення зареєструватися у січні встигли лише 6 тис. Є й такі, хто побоюється за життя й здоров'я прем'єр-міністра, адже тоді "ніхто не отримає навіть тисячі", інколи припущення просто фантастичні. Багатьох обурює еквівалент карбованця до гривні - 1,05 на 2 січня 1992 року, бо хіба можна порівняти купівельну спроможність колишніх і теперішніх банкнот.

Зате одностайність в одному - ніхто з тих, хто отримав гроші, не хоче, щоб разом із коментарем його прізвище з'явилося в газеті. І справа не в тому, що, мовляв, кого зацікавлять їхні роздуми на цю тему, а в якомусь дивному бажанні не виділятися чи побоюванні. А якщо відкрито висловлюватися не хоче більш-менш незалежний пенсіонер, то що казати про тих, хто працює і таки деколи й справді наражається на тиск? Але ж саме цим ми позбавляємо себе права контролю, а отже, цілком можливий ще один такий варіант, коли сучасний банк скористається нашою суспільною пасивністю, набере депозитів і лусне. Влада розведе руками, а вкладники знову залишаться ні з чим.

За словами Наталі Гаврилюк, в. о. керуючого Коломийським відділенням ВАТ "Ощадбанк", із 2,5 тисячі коломиян, які вже отримали компенсацію, депозитний рахунок не відкрив жоден. То, може, слід не боятися повторення колишніх помилок, а, як у всіх розвинутих країнах, відстоювати свої права на заможне життя, вимагати відповідальності чиновників за неспроможність захистити країну від інфляції, черг, бідності?

Автор: Галина Досин, "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі