Згорів за Україну

30 років тому, 22 січня 1978 року, в Каневі на Чернечій горі, біля пам’ятника Т.Г.Шевченку, самоспалився наш земляк з Калуша Олекса Гірник.

Самоспалення вчинив на знак протесту проти русифікації в Україні. Ця інформація про героїчний вчинок за радянських часів суворо замовчувалася. КГБ навіть дружину Олекси Гірника запевняло, що її чоловік загинув в автомобільній аварії. Але все таємне рано чи пізно стає явним.

За свою позицію щодо незалежності України, яку Олекса Гірник висловлював ще під час служби у польській армії в 1937 році (Галичина на той час перебувала під владою Польщі), польський суд «подарував» йому п’ять років позбавлення волі.

1939 року, у час німецького вторгнення до Польщі, Олексі Гірнику вдалось утекти з в’язниці. Та на волі побув недовго. У 1940-му вже за СРСР за його ідею, якої він не зрікся, щодо незалежності України і за «ізмєну Родінє» Олекса Гірник дістав вісім років позбавлення волі.

Найбільше, за що жалів у своєму житті Олекса Гірник, це те, що ці роки ув’язнення припали якраз на формування та активну діяльність УПА, до якої вступали люди з такими ідеями, як у нього. Тому якби не його перебування в концтаборі, то, впевнений, Олекса Гірник був би в перших рядах УПА.

Олекса часто любив повторювати, що він не заздрить ані багатству, ані славі, але заздрить тим хлопцям, що помирають у боях за Україну. Тому він хотів би вмерти за Україну.

Відбувши свій строк, цього разу уже сповна, Олекса Гірник все одно продовжував жити ідеєю волі. Крім того, він ніяк не міг змиритися з тим, що СРСР експлуатує Україну як свою колонію, що й надалі проводиться кремлівська політика щодо зросійщення української нації. Олекса не міг спокійно спостерігати за цим. Тому 21 січня 1978 року приїхав до могили Т. Г. Шевченка, що в Каневі. Коли стемніло, він розкидав по схилах Чернечої гори тисячу листівок (писав підпільно навіть від сім’ї), на яких його власною рукою було написано: «Протест проти русифікації українського народу! На знак протесту спалився Олекса Гірник з Калуша». Після того, як розкидав листівки, він облився бензином і спалахнув.

Олекса Гірник виховувався на Шевченкових творах, знав напам’ять «Кобзар» і загинув, обравши собі місце біля його пам’ятника. Аналізуючи такий вчинок, можна зробити висновок, що він дійсно був справжнім українцем, який найбільше любив Україну і хотів бачити її українською, а не зросійщеною, і для цього пожертвував власним життям. А факт самоспалення — це його боротьба. Цим він протестував проти поневолення України російською імперією та московської політики зросійщення. Тільки в такий спосіб можна було протестувати в Радянському Союзі.

Олекса Гірник вмер за українську ідею. Та його подвиг справедливо відзначив не Кравчук, не Кучма, а дійсно український президент Ющенко, який своїм указом від 18 січня 2007 року присвоїв йому звання Героя України (посмертно).

Хочу, щоб кожен пам’ятав про цей подвиг і знав, за що загинув Олекса Гірник 30 років тому на Чернечій горі в Каневі.

Автор: Назарій ПАВЛІВ, "Галичина"
Обговорити на форумі