Подвір'я - заквітчаний кошик

Зима дає перепочинок і землі, й людям. Проте вона також виділяє досить часу, щоб проаналізувати минулий господарський рік і підготуватися до наступного.

Отож, пропонуємо вернутися в багряний жовтень, щоб побувати на затишному обійсті в коломийського ґазди Петра Дем'янюка. Петро Пантелеймонович усе своє життя віддав лісові, пропрацювавши майже 50 років у лісовому господарстві. Він — активний громадський діяч, член редакційно-видавничого комітету "Енциклопедії Коломийщини", автор багатьох історико-краєзнавчих статей у періодиці, кількох власних книжок. А ще пан Петро — великий природолюб, який добре знається на тонкощах рослинного світу, тому його ошатне подвір'я схоже на дендропарк. Від ранньої весни до пізньої осені тут цвітуть різні квіти, дбайливо доглянуті господарем і його дружиною Ганною Іванівною. Проте для свого візиту я не випадково вибрала жовтень, адже тоді в апогеї цвітіння перебувають прекрасні жоржини. Схоже, саме вони є улюбленцями Петра Дем'янюка. бо займають найбільшу центральну частину подвір'я, яке восени від їхнього цвітіння стає схоже на заквітчаний кошик. Різноманітних кольорів, розмірів, форм вони похитують на вітрі своїми кучерявими голівками, наче про щось розмовляють між собою.

Прошу поділитися секретом вирощування цієї краси Петра Пантелеймоновича, але він лише усміхається й каже, що все це від любові до жоржин, з якими він обмінюється енергетикою, розмовляє й, звичайно, ретельно доглядає. А росте в його квітнику їх більш як п'ятнадцять сортів.

Весна на подвір'ї Дем'янюків починається з цвітіння примул, тюльпанів, нарцисів і гіацинтів, відтак настає час для конвалії, дивись, у травні різнобарв'ям спалахують іриси. Є на подвір'ї місце, де щороку тішать око чорнобривці, майорці, сальвії та петунії, як завше, в центрі уваги — гордовиті кущі троянд. А найголовніше, що все це прополене, обсапане, підживлене й підлите, до того ж, хоч і вік у господарів уже поважний, проте довкола — ідеальний порядок.

Любить Петро Пантелеймонович вирощувати в себе різні цікавинки, як скажімо гінкго дволопатеве, магнолію пурпуролисту, піон деревовидний бархат амурський, гібіскус або сирійську розу... А про традиційні дерева й кущі, то и годі казати, бо щороку на цьому обійсті щедро плодоносять яблука, груші, сливи, виноград, смородина й калина. Варто зазначити, що все тут екологічно чисте, бо господарі не застосовують жодної хімії. Скажімо, шкідників з листя змивають мильним розчином, а підживлюють рослини органічними добривами, слідкують і сприяють процесам фізіологічного оновлення саду — старі стебла, гілки, стовбури знищують, а молодим дають ріст. Підходять до справи зі знанням, адже Петро Пантелеймонович за фахом — інженер лісового господарства і за всю свою трудову діяльність його дбайливі руки виплекали цілі ліси.

Дем'янюки чекають кожного сезону, щоб помилуватися барвистими шатами тієї чи іншої квітки, бо переконані, що в природі все прекрасне й досконале, а особливо — квіти.

Автор: Оксана КРОХМАЛЮК, "Коломийський вісник"
Обговорити на форумі