Чи готові учні до ДПА?

Травень-червень – направду спекотні місяці. Учні 9 та 11 класів це знають. Саме в цей час триває просто несамовита підготовка до іспитів (державної підсумкової атестації - ДПА). Кожен шукає завданя, які можливо попадуться йому на іспиті. Дехто у пошуках відразу готових відповідей до завдань, а дехто самостійно все розв’язує, занотовує, конспектує, робить "ручні шпаргалки", освоює новітні технології для списування.

В свою чергу магазини з навчальною літературою пропонують все і про все. Збірники, відповіді, відповіді з поясненнями, детальні розв’язання. Є все!

Тому ми вирішили поспілкуватись із продавцями книжкових магазинів міста, а саме з паном Іваном ("Книжкова хата") і пані Галиною ("Світ книг"), та з’ясувати теперішній рівень підготовки учнів до майбутніх іспитів, їхнє ставлення до публікації і поширення "маленьких шпаргалок" та особисте бачення ДПА, як перевірки знань учнів, здобутих у школі.

Чи є у Вас у продажу збірники завдань для підготовки до державної підсумкової атестації 9 та 11 класів? Чи спостерігали Ви, як готуються учні, до своїх майбутніх іспитів? Що ви помічали? Чи є деякі зміни?

п. ІВАН:

Ні, немає. ДПА ми категорично відмовились продавати, і, особливо, шпаргалки, відповіді, розв’язання до завдань. А, до слова, готові домашні завдання (ГДЗ) будемо продавати тільки батькам. Мені здається, що цього року трошки менший ажіотаж отого пошуку збірників, відповідей до завдань. Звичайно, питають, але значно менша кількість учнів. Як на мене, то цього року, хоч не до кінця продумана, але практика самостійного підбору, складання завдань до ДПА є невеличким прогресом. Правда і тут є свої проблеми, бо, зазвичай, вчителі через брак часу чи особисту лінь, просто дублюють завдання з попередніх років, при тому можуть навіть своїх вихованців повідомити, за який рік ці завдання будуть. І тоді, знову ж таки, учні, як на диво, шукають збірники з відповідями, умовами за 2012-2014 роки. Можливо було б краще педагогам з відповідної дисципліни, зібрати завдання з попередніх років, і створити свій перелік, але щоб умови завдань були не лише з одного року, а в "перемішку".

п. ГАЛИНА:

Цього року вчителі вибрали собі завдання, дехто навіть генерували завдання зі збірників за декілька попередніх років. Але прикро, що ці збірнички вони підготували в останній місяць перед ДПА, хоча мали б це зробити ще в січні. І я сама не можу чітко уявити, як ті іспити будуть проходити, як дитина має собі відповіді приготувати. З одного боку це, можна сказати, ще більш корумповано виходить, бо вчителі на місцях готують завдання, і відповідно, якщо вони «нададуть консультацію» по своєму предмету, то і учні складуть успішно іспит. Минулі роки збірники були готові вже в січні, завірені Міністерством освіти України, учні шукали, купляли, готувались, і відповідно були вже, так би мовити, підготовленими, і знали що їх чекає. А цього року ми лише недавно отримали орієнтовні збірники, хоча якщо учень розв’язує типові завдання протягом року, то на іспиті в нього труднощів мало б не виниками. Попередні роки потрібно було викинути багато грошей і на збірники, і на відповіді, деякі видавництва друкували і відповіді з поясненнями, тому це лягало на плечі батькам. Цього року більше задоволені батьки цією системою.

Яке Ваше ставлення до публікацій і поширення розв’язань та відповідей до ДПА, зменшених копій? Чи впливає це якимось чином на підготовку до іспитів?

п. ГАЛИНА:

Стосовно публікацій "маленьких шпаргалок", то на це треба дивитись двозначно. Бо в одному випадку можна себе перевірити, а в іншому і обманути самого себе, оскільки не завжди відповіді, надруковані поспіхом, є правильні. В наш час, то ми самі старались писати шпаргалочки, виписувати собі теоремки, означення. А тепер ось так, нажаль. Проте це вже напевне переходить у звичку, бо поширеною є практика збірників готових домашніх завдань, і при чому ГДЗ вже робляться навіть і для 1-го класу. Купляючи їх, батьки говорять, буцімто хочуть кращого пояснення задачі. Приходять, купляють, бо сумніваються у поясненні. А от стосовно відповідей до типових збірників ДПА, то ми маємо мізерну кількість їх продажі, порівняно з попереднім роком.

Я гадаю, що проблематично тепер буде вже для 4-7 класів, де підручники для них стають платними. Зважаючи на ситуацію в країні, я б поки нічого не міняла в освіті. Сьогоднішній рівень економіки, заробітних плат та ціни на комунальні послуги вплинуть на те, що батьки просто не будуть купляти всі підручники. От припустимо, є там "Математика", "Читання", "Природознавство", "Основи здоров’я", "Інформатика", "Іноземна", "Образотворче мистецтво" і т. д., то, зважаючи на свої матеріальні можливості, які на пряму пов’язані з проблемами в країні, батьки просто куплятимуть основне, наприклад "Математику", "Читання", "Іноземну", хоча й вивчення інших предметів без підручника не буде досить результативним.

п. ІВАН:

Я вважаю, що це не є правильно. Ми знову будемо першими у світі по кількості вищих навчальних закладів, студентів з вищою освітою, але результат наш не буде передовим. А все тому, що ми самі себе обманюємо. Нехай краще б, очолювали рейтинги не по кількості, а за якістю навчання, тоді ефект був би значно кращий.

Яке Ваше особисте бачення стосовно підготовки завдань ДПА? Поділіться своїми ідеями!

п. ІВАН:

Цікаве питання, і отак відразу відповісти на нього затрудняюсь. Можливо, цьогорічна практика із самостійним відбором завдання для іспитів себе виправдовує, але звісно на вчителів покладається велика робота, бо потрібно охопити значний об’єм вивчених тем. Напевне, в попередні роки завдання для екзаменів робили не двоє-троє фахівців. Але знову ж таки, не має бути оцих шпаргалок. Доречі, шпаргалки нехай учні самі пишуть, бо зі свого досвіду знаю, що коли дійсно сам писав, то вже дещо і запам’ятовував. Навіть, коли викладач помічав, що я маю шпаргалки і намагаюсь використати їх, то він говорив, що заслужена «трійка» у мене вже є, бо дійсно сам готував, шукав, писав. Хоча мені жодного разу не вдавалось списати.

п. ГАЛИНА:

Попередні роки, до прикладу, диктант оголошували за 5 хвилин до проведення екзамену. А як цього року робитиметься це все я не знаю. Напевне, педагогічна рада школи сама буде обирати диктант, і це, можливо спростить в деякій мірі всю процедуру даного іспиту. Але дехто може засумніватись у правильності цього способу, бо все вирішуватиметься на місцях і чи виявить він об’єктивно рівень знань, ніхто не можу гарантувати. Хоча у попередні роки, пов’язуючи розвиток техніки та інформаційних пристроїв, вчитель ще не зайшов у клас, а діти могли вже знати який саме диктант писатимуть. Тому, з такого підходу, цьогорічна система правильніша, бо надає свободу дій. Я сама особисто не переживаю за кількість проданих збірників, а лише хочу зробити краще для наших учнів, їх батьків, бо більшим попитом користуються розмальовки, довідники для малечі, які мені значно приємніше продавати.

Хоча діти які вчились, вони будуть вчитись, а ті хто не вчився, то й вчитись не буде, тому прирівняти всіх під одну лінію практично не можливо.

Зі слів людей, які знаються в навчальній літературі можемо зрозуміти, що проблем у нашій освіті ще залишається вдосталь. Тому завдання влади вирішувати проблеми, а батьків – аналізувати, цікавитись, витрачати більше часу на те, щоб поцікавитись як їхня дитина вчиться і прислухатись до самої дитини.