друкувати


Крик минулого

Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2015-04-25 01:00:35

Чорний біль нашої землі - Чорнобиль… Скільки б не минуло років, ми всі пам’ятатимемо про катастрофу, яка докорінно змінила життя тисячі українців, яка стала уроком для всього світу.

Чорнобиль - це невеличкий районний центр, що знаходиться недалеко від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі. Цей центр дав назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. На час трагедії, в 1983 році, вже працювало 4 енергоблоки електростанції із запланованих шести, які були наповнені радіоактивними частками йоду, стронцію та цезію.

26 квітня 1986 року… Немає, мабуть, людини, яка б не знала цієї дати… Адже це одна з найтрагічніших дат в історії людства… На четвертому блоці цієї електростанції, сталася аварія, найбільша в світі екологічна катастрофа. Про події які відбувалися тоді важко згадувати, страх проймає душу, серце наповнюється смутком, коли згадуєш про мільйони постраждалих українців. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе скаліченими людськими долями.

Ця трагедія стала козирною картою в політичній грі. Всім, кому було вигідно або страшно, намагалися применшити катастрофу і піддати її забуттю. Та наш український народ не сліпий та небайдужий!

Зараз Чорнобиль це зона відчуження. Як говорять очевидці: "Побачивши Чорнобиль хоча б один раз, зовсім інакше дивишся на так зване "звичайне життя", у тому числі і на своє власне. І в цьому - можливо, головний сенс цієї багатої враженнями поїздки".

Коломия не залишилася осторонь 29-ї річниці Чорнобиля. І в неділю 26 квітня, відбудеться панахида біля каплиці "Чорнобильський спас", о 12 годині. Всіх охочих запрошують у музей історії на презентацію стенда "Ми і Чорнобиль", о 13:00, а також анонс книжки "Чорнобиль. Коломийщина. Майдан. Війна. 30-ті роковини".

Україна пам’ятає жертв Чорнобильської катастрофи. Вічна пам’ять тим хто загинув у цій страшній трагедії.

Радіаційна днина б’є на сполох

Радіаційні стогнуть небеса

Двадцятий вік – як доля, а не спомин

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Людство прагне Всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне "бути чи не бути" –

Грізно над планетою висить.

На землі у домі вселюдському

Протиріч і негараздів тьма.

Автор: Соломія Кот