Академічні спільноти не готові до самостійних кроків, - Гриневич

Прийняття закону "Про вищу освіту" це одна з перших системних реформ, прийнятих Верховною Радою VII скликання, яка реально наближає Україну до інтеграції в Європу. На цьому наголосила голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич під час свого виступу на Міжнародній конференції "Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу".

За її словами, найголовнішою перешкодою на шляху реформи є консервативність академічних середовищ та їх неготовність до самостійних кроків.

"На шляху запровадження закону, у нас дуже багато перешкод. І найголовніша перешкода, яка є перед нами, - це ми самі. Консервативність наших академічних середовищ, неготовність до самостійних кроків. Тому, нам сьогодні необхідно надзвичайно предметно обговорити кожний крок, який ми маємо зробити по впровадженню закону "Про вищу освіту", - наголосила голова Комітету.

Гриневич також висловила переконання, що представлена Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року є важливим документом, оскільки розроблений документ провів аудит проблем вищої освіти і показав, чи вирішуються ці проблеми законом "Про вищу освіту".

"Цей документ дає нам горизонт і погляд в майбутнє щодо розвитку вищої освіти. Але цей документ, також, демонструє, який величезний обсяг робіт сьогодні ми маємо зробити на цьому шляху безпосереднього запровадження закону "Про вищу освіту", - зазначила народний депутат.

"Ми вступаємо з вами в складний, але прекрасний, час можливих змін і перетворень. Ми забезпечуємо цивілізаційний стрибок країни. Я сподіваюся, що в і коаліційній угоді, яка сьогодні обговорюється, освіта, зокрема, вища освіта та наука знайдуть своє належне місце", - підкреслила голова парламентського Комітету Лілія Гриневич.