друкувати


"Коломийські представлення". День сьомий. Криворізький театр музично - пластичних мистецтв "Академія руху". Фото-звіт та висновки експертів

Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2013-09-20 05:00:31

Криворізький театр музично - пластичних мистецтв "Академія руху"

Олександр Бєльський

"ВЕСНА. ЛІТО. ОСІНЬ. ЗИМА І …"

пластична драма в стилі італійської комедії масок (вистава для дорослих)

 

Автор лібрето, сценограф, режисер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Олександр Бєльський

Режисер - Сергій Бєльський

Балетмейстер - Валерія Стецька

Автор музичного образу вистави - заслужений діяч мистецтв України Антоніна Бєльська

В ролях: Сергій Бєльський, Руслана Бобер, Вікторія Івасіх, Павло Михайлюк, Марина Нобелєва

 

Неймовірна історія життя артиста вуличного театру Арлекіна, його друзів і закоханої в Арлекіна юної учениці музичної школи Ізабелли.

Життя і смерть переплелися воєдино. Тільки велике серце здатне знайти справжню любов і протистояти смерті…

 

 

ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ

  Ніна Бічуя: "У мене було відчуття, що ця вистава про ніщо. У театрознавстві є словесний образ, який звучить так: "До кого ти мовчиш?" Вистава без тексту, але актори говорять жестами. Вони мали сказати все, що вони думають і відчувають. На жаль, пластика не виразила того. Мені сподобалася одна задумка режисера: смерть як диригент, але музика там не відповідала моменту. Вона була гармонійна, спокійна, щаслива. Образ серця був цікавим, але не до кінця зрозуміло, що з ним відбувалося: його клали на подушку, кидали, як м’яч. Це про це хотіли розказати? Тоді треба було, щоб актори ще допрацьовували. Їхня гра не відповідала тій трагедії з серцем."
   
  Тетяна Умріхіна: "Криворізький театр сьогодні додав розмаїття в усю палітру жанрів фестивалю - пластичну драму. Я вважаю, що її поставлено в найкращих італійських традиціях. Робота режисера талановита, і професіоналізм акторів та класична, чудово підібрана, музика зробили свій ефект. Все було дуже красиво та виразно. Щоправда, доречним було дати ще якусь попередню розповідь. Поява смерті, що викликала спочатку смішок по залі, виявляє основне філософське призначення вистави - так, ось так - вона постійно супроводжує кожного, і перемогти її може тільки щира дружба та чиста любов. Добрий, хороший, казковий та філософсько-підкутий спектакль."
   
  Людмила Томенчук: "По-перше, сюжетна схема зовсім нескладна, але все інше для мене абсолютно незрозуміле. Кожен образ, кожен маленький епізод цілком передбачуваний, але також образ з кожним іншим не стикується, вони суперечать один одному, асоціації йдуть у різні боки, і це не можна поєднати. Апофеозом незрозумілості став епізод зі смертю. По-друге, було багато рухів – рухається все, але пластика надзвичайно бідна. Я добре знаю Олександра Бєльського. У нього хороша пластична фантазія, але я її не побачила. Таке враження, що це не професійний пластичний театр, а аматори. Це не є художньою вдачею театру."
   
  Людмила Шевченко: "Цікава вистава, але, на мою думку, вона досить одноманітна. Ця одноманітність полягає у танцях, у самих героях, у тому, що деякі з них не змінюють костюмів впродовж вистави. Також між сезонами немає крапок, виразних переходів, а натомість є багато крапок в кінці спектаклю, які збивають з пантелику. Напевно, жанр було визначено не досить точно. Самі по собі актори пластичні, красиві, те, що вони роблять теж красиво, але є певні моменти, над якими балетмейстеру, можливо, слід подумати."
   
  Лариса Кадирова: "Олександр Бєльській - мудрець. Він керує театром разом зі своєю дружиною, а в їх постановках грає син. Це той приклад, коли сім`я переростає в творче об`єднання. Вистава дуже "смачно" візуально прокреслена. Дуже гарний фон, я от думала з чим він в мене асоціюється, а асоціюється з лінією Модельяні. Я згадала Чорний квадрат Малевича, цим квадратом було коло на фоні. Це унікальний театр, аналогів в Україні йому немає і не знаю чи є в Європі. У них дивовижний репертуар: Гоголь, Грін, Шевченко. Вони не просто вийшли на сцену і протанцювали щось, вони вклали душу в свою виставу. Я вклоняю голову перед цим театром, тому що це альтруїсти, це дивовижна творча аскеза. Я люблю їх."
   
  Алла Підлужна: "Олександр Бєльській і його театр – це унікальне явище в українському театральному просторі. Його мистецтво завжди дивує. Він показує світ в неординарному ракурсі. Режисер ніколи не зраджує в сподіваннях побачити щось особливе. Він візуалізує музику, це його мистецьке ноу-хау. Дивовижно як Вівальді наштовхнув Бєльського на таку фантазію. Режисер вміє почути в музиці дивовижне і може трактувати її на всій лад, і це допомагає йому створити таку історію, котра ідеально під цю музику підходить. Режисер розуміє, що він хоче сказати, які емоції які він хоче викликати у глядача і в нього це вдається. Хочу відзначити чудову фізичну підготовку акторів, котрі показували прекрасну гру. Вони миттєво переодягалися, легко входили в новий образ і зуміли донести максимум задуму режисера. Такі вистави цінні тим, що ті, хто приходять сюди заради естетичного задоволення, знаходять його. І ті, хто шукає філософії і підтексту, також знаходять бажане."
   
  Микола Данько: "Прекрасний молодіжній колектив, геніальна музика, я отримав велике задоволення від спектаклю. Просто чудо, що на фестивалі представлений такий жанр театру."
   
  Надія Кукуруза: "Можна тільки позаздрити членам експертної влади, які переглядають таку кількість різножанрових вистав. Особисто для мене - це велика наснага для подальшої творчої роботи. Якщо виставу закарпатців я означила для себе як "вистава-свято", то робота Криворізького театру - це фантастичний феєрверк танцю і фантазії."

 

 

Оцінка глядачів: