У подружжя з Коломиї народилося дві пари близнюків

"Діти - це Божий дар", - кажуть щасливі батьки Микола та Романа Хльосткіни, які виховують дві пари близнюків: трирічних хлопчиків та семимісячних дівчаток.

Молоді батьки зізнаються, що обоє мріяли про сім’ю, в якій було б двоє діточок. Їхні сподівання здійснилися у подвійному розмірі. Вони, у певному розумінні, зірвали джек-пот.

Бути на гребені хвилі бейбі-буму Микола та Романа ніколи не ставили собі за мету. Просто доля розпорядилася інакше і нагородила подружжя за два роки чотирма малюками: Марком та Давидом, Златою та Євою.

Для розмови ми зустрілися у парку ім. Кирила Трильовського. Родину Хльосткіних відразу було помітно: двомісний візочок з дівчатками, а навколо батьків вихором бігали хлопчики. Малюки відразу відчули, що поблизу є кіоски з морозивом, і влаштували маленьке шоу. Поки татусь побіг за ласощами, ми з Романою без поспіху повели розмову, починаючи з самого початку.

- Наші стосунки розвивалися дуже стрімко, - розповідає з ностальгією Романа, заколисуючи донечку на руках. - Хоча ми вчилися в одній школі в паралельних класах і дружили багато років, але зустрічатися почали лише 2009 року. Тоді й одружилися. Ми відразу хотіли народити донечку, натомість в нас з’явилися Марко та Давид у 2010-у.

- В обох родинах були випадки, коли народжувалися двійнята, близнюки, тобто шанс у нас був досить великий, - каже багатодітна мама. - Все одно для нас був сюрприз під час проходження першої ультразвукової діагностики.

Далі Романа занурилася у спогади про дев’ять щасливих місяців вагітності, миті очікування поповнення у сім’ї та пологи. Лише трохи підросли малюки, як жінка відчула, що знову вагітна… Коли ж стало відомо, що у лоні є знову двоє діток, молоді батьки були в стані шоку. Переживали, як мають упоратися з чотирма дітьми, дати їм добре виховання, освіту і все найкраще. Задля цього Микола працює на декількох роботах зранку до вечора і намагається забезпечити сім’ю всім необхідним. Це важко, але можливо, переконує багатодітний тато. Намагаються всі кошти витрачати на дітей, щоб подарувати малятам незабутні враження. Головне - мати здоров’я, тоді буде робота і необхідні гроші. Всіх грошей все одно не можна заробити, тому треба жити для дітей, - до такого висновку дійшли Хльосткіни.

Філософія у цій сім’ї проста: коли дітям добре, то й батьки щасливі. Вони ніколи не жаліються, що їм важко. Навпаки! З маленькими дітьми ходять у ліс по гриби, у гори по ягоди,багато часу проводять на природі під час вихідних.

У місто сімейство вибирається зрідка, але коли таке стається, то не оминає цікавих очей пересічних коломиян. До них підходять люди і запитують про все на світі. Зазвичай, нема межі людському здивуванню і цікавості. Така увага приємна, та водночас трохи стомлює, тому що десятки разів потрібно відповідати на одні й ті ж запитання.

Наостанок я поцікавилася, чи планує подружжя ще діток у майбутньому. На що вони в один голос відповіли: ні. Кажуть, Господь бачить, що вже досить щастя у їхній родині, тому обоє просять посилати малят у бездітні сім’ї.