Коломийцям відкрили нові факти з життя Каменяра

У стінах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського відбулася репрезентація книги «Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край». Науково-публіцистичне дослідження представив автор, заслужений журналіст України Петро Довгошия.

Видання знайомить читача з новими деталями перебування Івана Франка на Борщівщині, з неординарними особистостями краю, на становлення яких Каменяр мав безпосередній духовний вплив. Книжка насамперед цікава тим, що в ній автор використав численні документальні архівні матеріали та вперше опублікував невідомі широкому загалу факти й світлини.

Зустріч відбулася в меморіальній кімнаті Андрія Чайковського. Прийшло чимало зацікавлених: студенти Коломийського медичного коледжу, інтелігенція, а також родина Дорундяків. Їхній предок став одним з героїв книжки Петра Довгошиї.

Репрезентація книжки відкрилася з чудового виступу Олександри Гальчук, учениці Коломийської музичної школи №1. Дівчинка виконала дві композиції на бандурі. Уважно її слухав Дмитро Павличко, Герой України, поет та громадський діяч. Він завітав на зустріч, щоб прочитати один зі своїх нових віршів.

Потім слово взяв Петро Довгошия. Він є автором семи книжок художньої публіцистики. Нове видання з’явилося на світ 2012 року у Тернополі. «Іван Франко залишив на теренах України багато відомостей про себе, – розповідає Петро Довгошия. – Не тільки тому, що він був генієм, як ми звикли говорити трафаретними фразами, а тому, що його велике ім’я невидимими ниточками пов’язане з кожним краєм.»

Так, в 1895 році Іван Франко відвідав Борщівський край. Він гостював в селі Цигани в домі священика Омеляна Глібовицького. Це був один з найважчих періодів у житті Каменяра. Щоб забезпечити собі та своїй родині відпочинок у нелегкий час, Франко вирішив написати Андрієві Чайковському з натяком про бажання десь відпочити. Таким чином Іван Франко з родиною потрапив до священика на Борщівську землю.

Ніхто до Петра Довгошиї не брався детально дослідити факти перебування Франка на Борщівщині. Проте краєзнавець у книзі «Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край» дещо розширив коло своїх зацікавлень. Публіцист повернув із забуття цілу когорту імен.

«Відомо, що три цікаві постаті тісно пов’язують ім’я Франка з Надзбручанським краєм: учений, письменник, педагог Іван Верхратський, поетеса і прозаїк Клементина Попович-Боярська, священик Омелян Глібовицький. Але ж, переконаний, цей перелік варто розширити – іменами адвокатів Михайла Дорундяка та Єроніма Калитовського, лікаря Романа Яросевича… Кожен з них – самодостатня фігура чи на громадсько-політичному, чи на літературному українському небосхилі. Більшою або меншою мірою вони виписали свої імена на скрижалях національної історії», – розповідає Петро Довгошия на сторінках своєї книги.

Зі слів автора, панорамна картина життя народу є свого роду мозаїкою його буття по всіх усюдах, від великих міст до периферійних сіл та містечок. Все те, що діялося на їхніх теренах, – цінні зернини національного досвіду, котрими засіяно історичне поле.

– Дізнавшись про багато цікавих фактів з життя Івана Франка та еліти Борщівського краю, я зрозумів, наскільки ці всі факти переплетені, – розповідає пан Петро. – Я дуже зацікавився як все пов’язати між собою і вийшла велика канва національного життя нашого краю. В неї були вплетені імена Франка, Стефаника, Окуневських, Дорундяка і не лише… До слова, Михайло Дорундяк родом з Кийданча і репрезентація книжки ще раніше відбулася у цьому селі. До Коломиї приїхали родичі знаного попередника. Вони склали щиру подяку журналісту і письменнику за те, що для них самих відкрилося ім’я прославленого предка. Родина Михайла Дорундяка подарувала деякі безцінні світлини, які вміщено у книзі.

Працелюбності Петра Довгошиї можна лише позаздрити, адже всього лише за рік він зібрав багато фактів та написав книгу. Шукати інформацію по крупинках довелося в архівах, серед людей.

Допоміг у виданні книги заслужений юрист України Володимир Бедриківський. «Ми, як нація, ще не прочитали всього Франка, його творчої спадщини, його біографії. У життєписі людини такої величини немає жодної дрібниці. Бо в ньому скрупульозн, як у сльозі відбито болі і страждання, сподівання і радощі цілого народу, що породив такого генія», – переконаний меценат.

Ярослава Ткачук, директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, зазначила, що Петро Довгошия зробив унікальну історичну розвідку маленьких сторінок з життя Івана Франка, які розкривають його в іншому світлі. Впродовж багатьох років радянської присутності ми сприймали його в іншому світлі. Власне, через призму невеликого регіону, Борщівщини показано Івана Франка, якого ми не знали.