Гуцули вимагали визнати їх діалект "районною мовою"

Чим ми гірші? — Вирішили мешканці Карпат і, натхненні найсвіжішими подіями, рушили до столиці краю з дією «Гуцульському діалекту — статус регіональної мови». Вона зібрала на центральній площі Івано-Франківська ґаздів з відомої на увесь світ завдяки Франкові та Коцюбинському Криворівні, а також полонинських пастухів та одну із кіз. Тож як наслідок середмістя прикрасили ще й купки сіна та посліду від худібки на прізвисько Зірка. Вона без свого хазяїна — нікуди.

На відміну від інших болючих мовних питань цей захід викликав лише посмішки та позитив. Поки містяни розважаються, користаючись нагодою — намагаються відтворити автентичні хореографічні па горян на кшталт аркану — волонтери збирають підписи на підтримку дії. В тому числі — й серед місцевих музикантів. Віля Чупак за походженням — лемко. Та трембітає у гурті «Кораллі», який виконує рокову музику з гуцульськими мотивами.

Нашого цвіту — по всьому світу — стверджують гуцули. А скільки саме - достеменно не знає ніхто. Адже перепис такого населення здійснити складно — одні на заробітках, а інші так високо і далеко в горах, що жоден кур'єр не знайде.

Палкі горяни готові відстоювати своє законне прагнення не лише кількісно. Підкорюють насамперед темпераментом та силою духу. Коли мине його черга ватагувати на полонині, каже ініціатор акції, то поїде із своєю щасливою Зіркою навіть до столиці. Готовий і на Майдані погаласувати за рідну мову та ще рідніший діалект.

Попри жартівливу подачу, прикарпатська молодь прагне у такий бурлексний спосіб висловити свою підтримку рідній мові.