Наша збірна з боксу в поєдинках з американцями довела, що вона таки краща

Теплого недільного вечора 4 грудня Івано-Франківськ знову приймав у себе справжнє спортивне шоу, на яке вже вчетверте поспіль перетворилася міжнародна товариська боксерська зустріч за участю збірної команди України.

На цей раз суперником наших боксерів стала загартована в багатьох міжнародних турнірах легендарна збірна Сполучених Штатів Америки. Власне, шоу розпочалося вже з перших хвилин зустрічі – можна сказати з її перших акордів, якими стали виконання Державних Гімнів обох держав під акомпанемент симфонічного секстету “Quattro Corde” та горде трембітання ансамблю «Гуцулія».

Втім, то все було, як то кажуть, лише квіточки. Бо ж основне видовище почалося вже з першими поєдинками. Слід відзначити, що з такою запеклістю і завзяттям, які одразу показали спортсмени, можуть битися лише представники найсильніших у світі збірних боксерських команд , до числа яких сьогодні входять і українська, і американська збірні, які підтвердили свій високий статус на нещодавньому Чемпіонаті світу у Баку.

Вже з самого початку зустрічі її організатори, якими вже вкотре стали Федерація боксу України, Федерація боксу Прикарпаття, а також Івано-Франківська міська організація Партії регіонів, представили увазі глядачів (варто зазначити: їх в манежі Коледжу фізичного виховання, де відбувалися поєдинки, зібралось не менше тисячі) родзинку українсько-американських змагань – жіночий бокс, який, як виявилось, не поступається у змагальності чоловічому. Тож першими на ринг вийшли молода, проте досвідчена спортсменка із техаського Хьюстона Марлен Еспарза та киянка Вікторія Руденко. Слід зазначити, що загальна картина першого бою виглядала не на користь нашої співвітчизниці. Американка виглядала активнішою і наполегливішою і що було сили тиснула свою опонентку. Тим неочікуванішим (хай не вважатимуть автора непатріотом, бо істина дорожча) виявився результат зустрічі за версією суддів: «нічия, перемогла дружба». Таке рішення арбітрів, вочевидь, не сподобалось головному тренеру американської збірної Кенету Портеру, який навіть намагався висловлювати в кулуарах своє обурення фразами на кшталт «Хтось мені пояснить, що таке сталося з рахунком?» Втім скандалу таки не вийшло. Схоже на те, що загладити його вдалося рішенням по іншому жіночому поєдинку: Нітія Шерман – Яна Зав’ялова, де результатом також було проголошено нічию, не зважаючи на той факт, що за напором і завзяттям Я.Зав’ялова (до речі, жителька Коломиї) явно виглядала кращою (втім, суддям, звісно, видніше). Взагалі, нічия цього разу переслідувала жіночі збірні обох країн. Не оминула вона і третю жіночу пару: Чатікуа Хемінгвей – Ірина Комар.

Та, якщо з жіночими поєдинками ще мали місце певні питання, то у чоловіків все було чисто: вже другий і третій поєдинки зустрічі закінчились впевненою перемогою рівнечанина Олександра Шепелюка та киянина Володимира Матвійчука відповідно над чемпіоном світу і американської поліцейської ліги Шоном Сімпсоном з Чикаго та боксером з Провіденсу, Род-Айленд, Тока Ханом Клейрі.

Після зазначеної вже нічиї Н.Шерман – Я.Зав’ялова, наш земляк Володимир Марценюк жорстко «покарав» техасця Джорджа Рінкона. Проте американська «помста» не забарилася і вже наступний бій між Еролом Спенсом та Денисом Лазарєвим закінчився не на користь українця, як, власне, і поєдинок Ентуан Дуглас – коломиянин Арсен Різун.

Тож, перед івано-франківцем Віталієм Меріновим, як і під час минулої зустрічі з французами, постало дуже відповідальне завдання: забезпечити своїй збірній перемогу. Слід зазначити, що виконання цього завдання далося хлопцеві нелегко. Він лишень нещодавно прибув з відповідальних міжнародних змагань у російському Сургуті і для відновлення витрачених сил у нього було занадто мало часу. Та на його боці були глядачі, які, хоча і не вельми дружно, проте скандували «Ві-та-лій! Ві-та-лій!» І це спрацювало: поєдинок за участю нашого земляка з американцем закінчився перемогою В.Мерінова, а разом з ним і вся зустріч закінчилась з переможним рахунком 24:21 на користь нашої збірної.